банкрутом;
рішення суду про скасування державної реєстрації підприємства через неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до законодавства;
інші підстави.
Строк ліквідаційної процедури становить 12-ть місяців, однак господарський суд може продовжити цей строк на 6 місяців.
З дня прийняття господарським судом постанови про виз-нання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;
строк виконання всіх грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута переста-ють бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
виконання зобов'язань боржника, визнаного банкру-том, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому законо-давством.
Якщо ліквідація підприємства здійснюється за рішенням власника (самоліквідація), то її загальна процедура складається з наступних дій.
Ухвалення рішення про ліквідацію підприємства.
Створення ліквідаційної комісії.
Складання ліквідаційного балансу.
Подання заяви про зняття з обліку в фондах соціального страхування (10-й день після ухвалення рішення про ліквідацію).
Подання ліквідаційного балансу до органу ДПС (13-й день після ухвалення рішення про ліквідацію підприємства).
Зняття з обліку як платника податків в органах ДПС.
Складання балансу після проведення ліквідаційних заходів та підтвердження його достовірності аудитором.
Передача документів довгострокового зберігання до архіву.
Знищення печаток і штампів.
Виключення підприємства з ЄДРПОУ:
Заява власника,
Оригінали установчих документів,
Свідоцтво про державну реєстрацію,
Підтвердження опублікування в пресі оголошення про ліквідацію.
Черговість задоволення претензій при банкрутстві наступна:
покриваються витрати, пов”язані з веденням справи про банкрутство в господарському суді;
покриваються витрати ліквідаційної комісії, пов”язані із утримання і збереженням майна банкрута;
виконуються зобов”язання перед працівниками;
виконуються зобов”язання перед державою (податки, внески в Пенсійний та соціальні фонди);
задовольняються вимоги кредиторів;
погашаються всі інші вимоги.
Якщо для повного задоволення всіх вимог недостатньо коштів, одержаних від продажу май-на банкрута, то вони задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредитору.
В практиці банкрутства використовується поняття миро-вої угоди. Під мировою угодою у справі про банкрутство ро-зуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки, а також списання кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії проведення справи про банкрутство.