від здавання фізичним особам в оренду або в найм рухомого і нерухомого майна, збір та/або заготівля і продаж вторинних ресурсів, металобрухту, - подають декларації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, на який припадає дата виникнення джерела доходу. Наприклад, якщо такий дохід одержано в квітні, то декларація подається протягом 20 календарних днів травня.
У декларації зазначається розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року. Після закінчення календарного року декларація подається не пізніше 1 березня (29 лютого);
- іноземні громадяни, що мають постійне місце проживання в Україні, подають декларацію про одержані доходи протягом одного місяця з дня прибуття в Україну, незалежно від джерела одержання доходів. Надалі декларація про одержані доходи подається наростаючим підсумком не пізніше 10.05 за I квартал; 09.08 - за перше півріччя; 09.11 - за 9 місяців; 09.02 наступного року - за звітний рік;
- після закінчення календарного року громадяни, які одержували доходи не за місцем основної роботи, подають декларації до 1 квітня наступного року;
- підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що проводять виплати громадянам не за місцем основної роботи, зобов'язані надсилати до податкових органів за місцем проживання таких громадян довідки форми №2 протягом 20 календарних днів після закінчення останнього календарного дня місяця, на який припадає виплата;
- перерахунки прибуткового податку з громадян за річним сукупним оподатковуваним доходом громадян проводяться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, і такі відомості за установленою формою надаються податковим органам не пізніше 1 березня (29 лютого).
Законом передбачено, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.
Статтею 4 Закону визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, крім випадків, зазначених у Законі. У цій статті також чітко визначено випадки, коли податкові органи мають право самостійно визначати суму податкового зобов'язання платників.
Стаття 5 Закону передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.
Статтею 18 Закону визначено порядок списання та розстрочення податкового боргу.
Списанню податкового боргу фізичним особам підлягають:
- податковий борг, який виник станом на 31.12.99 р. і не сплачений на 21.02.2001 р.;
- пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, який підлягає списанню та розстроченню.
Розстроченню підлягає податковий борг, який виник з 01.01.2000 р. до 01.01.2001 р. і не сплачений станом на 21.02.2001 р.
