(організації), які є відповідальни-ми за реалізацію пропонованого комплексу заходів.
Політико-правова складова.
Загальний процес охорони політико-правової складова складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:
1) аналіз загроз негативних впливів;
2) оцінка поточного рівня забезпечення;
3) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;
4) здійснення ресурсного планування;
5) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства (організації);
6) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.
Передовсім детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх негативних впливів на політико-правову складову економічної без-пеки та причини їхнього виникнення.
Основними причинами виникнення внутрішніх негативних впливів можуть бути:
а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповід-ного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;
б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприє-мницької або іншої діяльності;
в) небажання чи нездатність підприємства (організації) актив-но впливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності.
Останнє, як правило, виявляється в слабкому правовому опра-цюванні договірних відносин даного суб'єкта господарювання з іншими, невмінні захищати інтереси підприємства (організації) в конфліктних ситуаціях, неефективному плануванні юридичного за-безпечення бізнесової діяльності.
Причини виникнення зовнішніх негативних впливів здебільшо-го мають подвійний характер:
1) політичний;
2) законодавчо-правовий.
До першої групи причин можна віднести:
а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;
б) військові конфлікти (дії);
в) економічна й політична блокада, ембарго;
г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.
У другій групі причин зазвичай виокремлюють:
а) здійснення власних політичних та інших цілей партіями (сус-пільними рухами), що перебувають при владі;
б) зміна положень чинного законодавства з питань власності, господарського й трудового права, оподаткування тощо.
Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства (організації) провадиться за кількома напрямками:
1) рівень організації та якості робіт щодо охорони цієї складо-вої загального рівня економічної безпеки;
2) бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;
3) ефективність діяльності відповідних підрозділів суб'єктів господарювання.
Інформаційна складова.
Належні служби підприємства (організації) виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформацій-ної складової економічної безпеки. До таких належать:
1) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяль-ності того чи того суб'єкта господарювання (інформації щодо всіх видів ринків; інформації, що характеризує політичні події й тенденції макроекономічного розвитку світової та національної економік; корисну науково-технічну інформацію);
2) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів (систематизації, безперервності над-ходження, усебічного характеру аналітичних процесів) і методів (локальних із специфічних проблем, загальнокорпоративних) орга-нізації робіт;
3) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві (в організації), в країні та у світі стосовно конкретної сфери бізнесу (діяльності), а також показників, яких необхідно досягти суб'єкту господарю-вання (наприклад, фінансові прогнози, прогнози об'єктів вироб-ництва й технологічного розвитку);
4) оцінка рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на кон-кретному суб'єкті господарювання;
5) інші види діяльності з розробки інформаційної складової еко-номічної безпеки (зв'язок із громадськістю, формування сприятли-вого іміджу фірми, захист конфіденційної інформації).
На підприємство (в організацію) постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:*
відкриту офіційну інформацію;*
вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;*
конфіденційну інформацію, одержану способом несанкціоно-ваного доступу до неї.
Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформа-ційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:
А. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюєть-ся через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.
Б. Обробка та систематизація одержаної інформації, що про-вадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного більш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.
В. Аналіз одержаної інформації, котрий включає всебічну об-робку одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу. У процесі здійснення аналітичних робіт викону-ються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізне-су за допомогою різних методів моделювання.
Г. Захист інформаційного середовища підприємства (органі-зації), що традиційно охоплює:*
заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислово-го шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;*
технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, пе-реговорів, різної документації від несанкціонованого доступу за-інтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;*
збирання інформації про потенційних ініціаторів промисло-вого шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.
Д. Зовнішня інформаційна діяльність, котру спрямовують на створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства (організації) та протидію спробам завдати шкоди репутації даної фірми через поширення про неї хибної інформації.
Екологічна складова
Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання на-ціональних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготов-ляється. Підприємства-продуценти добровільно не будуть цього робити, бо такі заходи потребують додаткових витрат на очисні споруди та на відповідні ефективні екологічно чисті технології. Єдиним чинником, що спонукає підприємства до належної екологізації виробництва, є застосування відчутних штрафів за порушен-ня національного екологічного законодавства.
Сутність процесу забезпечення екологічної безпеки підприєм-ства можна виразити у вигляді функції такого типу:
F(Z, Q, m)min, (3)
де Z — витрати на заходи для дотримання екологічних норм; Q — втрати від штрафних санкцій за порушення екологічних норм; т — втрати від закриття для продукції підприємства ринків інших держав з більш жорсткими нормами екологічної чистоти товарів. При цьому індикаторами екологічної складової економічної без-пеки є, з одного боку, нормативи граничне допустимої концент-рації шкідливих речовин,