На підставі загальних стратегічних рекомендацій, опрацьова-них за результатами аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс заходів для розробки екологічної складової економічної безпеки в майбутньому. План забезпечення екологічної складової є частиною загального плану (програми) для досягнення належного рівня економічної безпеки в цілому. Він має вигляд логічного сценарію здійснення необхідного комплексу заходів у календарній послідовності з додаванням роз-рахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної безпеки полягає в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для охoрони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприєм-ства (організації);

2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів;

3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

4) вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняння розра-хунків ефективності запланованих заходів;

5) передача вибраного планового сценарію в складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяль-ності відповідного суб'єкта господарювання.

Силова складова

Принципову схему організації силової складової економічної безпеки з виокремлюванням по-слідовно виконуваних робіт.

Явища (дії), що негативно впливають на рівень силової складо-вої економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Ос-новними з них є:*

нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг корект-ними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробниц-тво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку тощо;*

кримінальні мотиви одержання злочинними юридичними (фізичними) особами доходів через шантаж, шахрайство або кра-діжки;*

некомерційні мотиви посягань на життя та здоров'я керівників працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.

Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негатив-ного впливу (фізичного та морального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних спеціалістів спричинюються переважно зіткненням ко-мерційних інтересів підприємств (організацій)-конкурентів, конф-ліктами керівництва підприємства (організації) з кримінальними організаціями (особами), а також політичними мотивами. Спроби морального тиску на працівників тієї чи тієї фірми, як правило, робляться з метою змусити їх учинити дії, що завдаватимуть шко-ди економічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть бути представники криміналітету, корумповані чиновники служб безпеки та податкових служб або спеціально найняті для цього люди та організації.

У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової економічної безпеки можна стисло сформулювати так:

1) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спря-мовані проти конкретної особистості);

2) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включа-ючи загрози зменшення активів підприємства (організації) і втра-ти ним (нею) фінансової незалежності;

3) негативний вплив на інформаційне середовище суб'єкта гос-подарювання (так званий промисловий шпіонаж).

Основні види дій з метою організації силової складової еконо-мічної безпеки.

СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ФІРМИ (ПІДПРИЄМСТВА, ОРГАНІЗАЦІЇ)

Принципи організації та ключові завдання.

На всіх великих і середніх підприємствах (в організаціях) звичайно створюються автономні служби безпеки, а безпека функціонування невеликих фірм може забезпечуватися територіальними (районними або міськими) службами, що в них фірма наймає одного чи кількох охоронців.

Такі служби охорони, як правило, створюються при місцевих органах внутрішніх справ або при державній службі безпеки. Пріоритетним принципом організації та функціонування системи безпеки фірми треба вважати її комплексність, яку можна зобразити у вигляді тривимірної моделі.

Служба безпеки будь-якої фірми постійно виконує певний комплекс завдань. Головними з них для будь-якої фірми є такі:

1) охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що вважаються комерційною таємницею даної фірми (підприємства, організації);

2) організація роботи з правовою та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць фірми;

3) запобігання необгрунтованому допуску й доступу до відомо-стей та робіт, які становлять комерційну таємницю;

4) організація спеціального діловодства, яке унеможливлює не-санкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці відповідної фірми;

5) виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіден-ційної інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремаль-них ситуацій;

6) організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяль-ності, включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва фірми з іншими партнерами;

7) забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, про-дукції та технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;

8) організація особистої безпеки керівництва та провідних ме-неджерів і спеціалістів фірми;

9) оцінка маркетингових ситуацій та неправомірних дій конку-рентів і зловмисників.

Зрозуміло, що перелік конкретних завдань стосовно організації системи безпеки фірми залежно від специфіки її діяльності може бути більшим або меншим, але він завжди має бути достатнім та обгрунтованим.

Функції, об’єкти та управління безпекою.

Сукупність конкретних завдань, що стоять перед та управління службою безпеки фірми, зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні функції, що звичайно покладаються на службу безпеки фірми (підприємства, організації), їх сформульо-вано достатньо конкретно й чітко, що має суттєве практичне зна-чення.

У нормативних документах, які визначають організацію діяль-ності служб безпеки фірм, виокремлюються конкретні об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загроз і протиправних пося-гань. Беручи загалом, до них належать:*

персонал (керівні працівники; персонал, який володіє інфор-мацією, що становить комерційну таємницю фірми);*

матеріальні засоби праці та фінансові кошти (приміщення, споруди, устаткування, транспорт; валюта, коштовні речі, фінан-сові документи);*

інформаційні ресурси з обмеженим доступом;*

засоби та системи комп'ютеризації діяльності фірми (підприємства, організації);*

технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальних та інформаційних ресурсів.

Служба безпеки фірми завжди має бути готовою до подолання критичної (кризової) ситуації, що може постати через зіткнення інтересів бізнесу та злочинного світу. Для управління безпекою багато які фірми створюють так звані кризові групи, до складу яких входять керівник фірми, юрист, фінансист і керівник служби без-пеки. Головна мета діяльності кризової групи — протидіяти зовнішнім загрозам для безпеки