Курсова робота на тему:
Функції ринку та форми їх реалізації
План.
1. Вступ.
2. Ринок як економічна категорія, сутність ринку.
3. Функції ринку.
4. Форми реалізацій функцій ринку.
5. Висновок.
1.Вступ.
У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власно-
сті на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиро-
бників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою , а товаро-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товаро-грошові відноси-
ни є пануючими, в літературі отримала назву “ринкової економіки”.
Ключовим елементом конструкції “ринкової економіки” є ринок. З часу виникнення ринку різні напрями та школи економічної думки неодноразово тлумачили його сутність.
Обравши за предмет розгляду таку тему, як функції ринку та фор-
ми їх реалізації, я маю за мету розкрити економічну сутність ринку,
тобто, що таке ринок, як взагалі одна з категорій товарного виробни-
цтва, що ринок представляє собою, а також визначити його основні функції. І звичайно за рахунок чого реалізуються функції на ринку.
2. Ринок як економічна категорія, сутність ринку.
Мабуть,найпопулярнішим словом сьогодні в нашому суспільстві як
на побутовому рівні,так і в наукових працях, публіцистиці є слово “ринок”.Зумовлено це переходом України в нову систему координат,
якою для нас є ринкова економіка .Які ж причини їївиникнення,умо-
ви, в яких вона відтворюється,функції,які виконує в суспільстві?Для
того, щоб відповісти на ці запитання,слід з’ясувати, що являє собою
ринок.
В науковому плані ринок являє собою складне багатопланове поня-
ття , тому важко дать яке-небуть єдине визначення ринку, яке б повні-
стю відбило його суть.Суть даного поняття заключається в тому ,що
ринок—це сукупність економічних відносин,які виникли з приводу купівлі-продажу товарів та послуг в грошовій формі.
Ринок—це складне багатогранне явище. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими оз-
наками. Ринок для американця, західноєвропейця, японця виглядає по-різному, й це цілком природно, якщо врахувати, що американська “ринкова економіка” тяжіє до класичної моделі підприємства, фран-
цузька тяжіє до державного “дирижизму” [№4 , стр 194 ], західноєвро-
пейська до “соціального ринкового господарства”, а японська до “корпоративного патерналізму”. Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американський або корейський.
Розглянемо ринок, як систему виробничих відносин. Ринкові відно-
сини , як і інші економічні відносини, носять об’єктивний характер. Вони виникають на певній стадії суспільного відтворення—стадії об-
міну. Дуже часто говорять, що ринкові відносини-- це відносини
обміну. Головними суб’єктами ринкових відносин являються прода-
вець та покупець. Суб’єктами ринку можуть бути фізичні чи юридич-
ні особи, держава також може бути суб’єктом ринку.[див. схему №1 на стр. 2]. Крім продавця та покупця на ринку може діяти посередник,
який допомагає продавцю та покупцю найти один одного.
Схема № 1 [ №4 , стр.198 ]
ДЕРЖАВА
Державні, колек- Іноземні фірми та
тивні, приватні громадяни
підприємства та їх
об’єднання
Суб’єкти
Різні установи Громадяни
та організації України
В умовах суспільного поділу праці між виробником (продавець) і споживачем (покупцем) об’єктивно виникають відносини з приводу обміну товару. Розвиток обміну призводить до того, що обмін товара-
ми опосередковується грошима, приймає форму купівлі- продажу.
Тому ринкові відносини , як правило, мають грошову форму.
Об’єктом ринкових відносин виступає товар, який може існувати в самих різних конкретних формах.
Схема №2 [№ 4 , стр.198]
Матеріальні продукти праці
Інтелектуальні
продукти праці Об’єкти Робоча сила
Цінні папери Позичкові капітали,
валюта, золото
Перш за все форму товара приймають безпосередні продукти праці:
машини, тканини, пшениця, та інше. В цьому випадку говорять про ринок товарів. Ринок товарів може розділятись на галузі ринку: ринок сталі, ринок дорогоцінних металів,ринок взуття,ринок сахару та інше.
Якщо об’єктом купівлі-продажу являється послуга, то говорять про ринок послуг; якщо форму товару принімає капітал, то говорять про ринок капіталу. Причому останній може розділитись на грошовий ринок ( ринок короткострокових обов’язків), кредитний ринок ( ринок довгострокових обов’язків), фондовий ринок ( ринок цінних бумаг). Якщо об’єктом купівлі-продажу становиться робоча сила, то
говорять про ринок праці. На ринку землі об’єктом купівлі-продажу
являються земельні участки, які приймають форму товара. Є також ринки золота, ринки валют.
На протязі всієї історії існування ринку, йому присуща тенденція до територіальної експансії—територіальному розширенню та збіль-
шення сфер впливу.Ця тенденція привела до створення трьох зон ри-
нково економічного простору.Розрізняють місцевий, національний і
світовий ринок.
Місцевий ринок--стартова форма ринкової території,яка розвиває-
ться в межах села,міста.На доіндустріальній стадії виробництва міс-
цеві ринки існували в окрузі переважного народного господарства.Із-
за недостатнього розвитку галузевого та територіального поділу пра-
ці,слабого функціонування товарного виробництва локальні ринки
реалізовували порівняно невеликий традиційний набір продуктів.
Національний (внутрішній для країни) ринок створивсь на індустріальній стадії виробництва. На цій стадії поряд з товарним виробництвом з’явились такі транспортні засоби, які відповідали новим маштабам ринкового простору. Досконаліший транспорт, зв’язки та реклама допомогли забезпечити вигідність реалізації товарів у всіх регіонах країни. В ітозі місцеві ринки стали органічними складовими частинами внутрішнього ринку держави.
В результаті міцного розвитку машинного виробництва, появою великого акціонерного капіталу, поглибленням міжнародного поділу праці і появою сучасних засобів транспорту та зв’язку отримав розви-
ток – світовий ринок. Світовий ринок вже довго постачає всім держа-
вам таку сировину, як нафта, олово, каучук, пшениця, сахар, чай, кофе, та інше.
Визначення ринку, як відносин обміну, показує лише його в єдиній системі виробничих відносин, але воно не розкриває всієї повноти вмісту ринкових відносин. Як відомо, власність представляє всі інші виробничі відносини тієї чи іншої економічної системи. Ринкові