Приватна власність породжує економічну обособленість суб’єктів ри-

нку та їх економічну незамкненість. Незалежність суб’єктів ринкових відносин проявляється в здібності самостійно приймати господарські рішення. Діапазон приймаємих рішень дуже широкий. Виробник ви-

рішує , що виробляти і в якому об’ємі , які ресурси використовувати і по якій ціні їх закуповувати, по якій ціні реалізовувати свою продук-

цію, як реагувати на поведінку других суб’єктів ринку. Покупець ви-

рішує, що купувати, в якому об’ємі, по якій ціні, у якого продавця.

Господарські рішення приймаються без якого-небудь зовнішнього адміністративного тиску , на добровільній основі. Мотив поведінки

суб’єктів ринку в умовах господарювання приватної власності один –

особиста економічна вигода. Наслідки прийняття того чи іншого господарського рішень повністю лягають на плечі економічного су-

б’єкта ринку.

Для системи ринкових відносин, які базуються на приватній влас-

ності , характерна наявність прямих зв’язків, як між продавцями та і

між покупцями, так і між виробниками. Це виявляється в відсутності яких-небудь адміністративних органів, які визначали б, хто і кому по-

ставляє готові види продукції. Для ринкових відносин, одним із су-

б’єктів яких являється держава , характерне те, що при наявності цих відносин держава може встановлювати зв’язки між продавцем і по-

купцем.

Для більш повного розуміння ринку слід розглянути його ознаки на сучасному рівні.

По-перше, сучасний ринок є ринком покупців. Що це означає?

Це такий етап ринку, при якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованій ціні. Такий етап ринку визначає приоритети покупців по відношенню до продавців. Можна сказати “диктат спо-

живачів” на відміну “диктату продавців”, характерного для нашої сучасної економіки. В такій ситуації підприємець може досягти збіль-

шення своїх доходів лише тоді, коли він поставить на ринок продук-

цію високої якості за доступними цінами.Тому ринок покупців висту-

пає як стимул для постійного відтворення ділових,а не спекулятивних

відносин.Тобто він примушує підприємців шукати джерела своїх при-

бутків у першу чергу у сфері виробництва,а не у сфері купівлі-прода-жу.

Другою обов’язковою ознакою сучасного ринку є його конкурентн-

ий характер.Це означає, що в системі підприємства кожний суб’єкт виступає як конкуруюча сторона до всіх інших суб’єктів.Можливість конкуренції між учасниками ділових відносин на ринку закладена в їх

економічній самостійності, базою якої є право розпоряджатись об’єк-

тами ринкових відносин.Таке право в минулому базувалось на прива-

тній власності підприємця.В сучасних умовах це може бути і приват-

на, і колективна, і державна власність.Неминучість конкуренції між

підприємцями на сучасному ринку породжується пріоритетом покуп-

ців над продавцями.

Третя ознака сучасного ринку--стабілізація відносин між суб’єк-

тами ринку на основі інтеграції. Сучасний ринок – це арена суперни-

цтва підприємств та інших суверенних суб’єктів економіки, кожному

з яких повинен бути гарантований його суверенітет і збереження його конкурентних позицій потенцій. А це можливо лише при умові про-

тидії монополізації економіки й широкої інтеграції конкуруючих суб’єктів ринкових відносин.

Характерні ознаки сучасного ринку. Схема №3 [№ 4 стр.197]

Пріоритет покуців Конкурентний

(ринок покупців) характер

Ознаки

Не монополізація, а інтеграція

конкуруючих суб’єктів ринку

Так суткість ринку відбивається і в понятті як “вільного ринку “або “ринку доконаної конкуренції”. Зазвичай в економічній літературі виділяють наступні ознаки вільного ринку:

1). Наявність необмеженого числа конкурентів, вільний доступ на ринок та виход з нього;

2).Абсолютна мобільнсть , рухомість всіх видів ресурсів: трудових, матеріальних та фінансових. Ніхто і ніщо не має стримувати вільних переміщень ресурсів з сфер межи ефективних в більш ефективні. Ця властивість вільного ринку забезпечує постійне ставлення структури економіки , її саморегульованість;

3). Наявність у кожного учасника ринку повної інформації (про ціни, пропозицію та ін.), ця властивість дозволяє кожному учаснику ринку вибирати оптимальну економічну поведінку;

4). Ні один з учасників ринку не може здійснити вплив на рішення, приємні іншими учасниками. Особливо цікаво, що ніхто не може впли-

вати на ринкову ціну. Ціна встановлюється в результаті попиту

пропозиції. Неможливість впливати окремим учасникам ринкових відносин на ціну означає відсутність монополіста.

Звичайно, що всі ознаки сучасного ринку не можуть проявитись в реальному житті в повному об’ємі. Але ця модель дозволяє зрозуміти

сутність ринку в його сучасному етапі.

Функціонуючий ринок—це сукупність найрізноманітніших процесів, акцій і взаємовідносин, які мають свої назви. Без їх розуміння важко орієнтуватися в складних переплетеннях ринкової економіки. Тому розглянемо деякі з них:

Ринкові відносини—це економічні відносини між продавцем й покупцем, які складаються на ринку, у сфері обміну.

Ринкові процеси---економічні процеси, що вібуваються на ринку

й характеризують його стані динаміку.

Ринки бувають збалансовані і незбалансовані. Збалансований— ринок, на якому підтримується повна (загальним обсягом, структурою,

асотименти і якістю товарів) відповідність між попитом і пропозицією. Незбалансований ринок—той, що не має повної відповідності між попитом і пропозицією. [ №4 стр.200].

Отже, ринок є складним утворенням, що являє собою і з одного боку, сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого—забезпечує зв’язок між ви-

робництвом і споживанням, безперевність процесу відтворень , його

цілісність. Побудувати сучасний ринок означає: привести в дію еконо-

мічні інтереси людей, стимули виробництва, прискорити економічне зростання, вивести країну на рівень сучасних досяжнень науково- технічного і культурного розвитку.

3.Функції ринку.

Для того, шоб як найкраще зрозуміти функції ринку необхідно розглянути погляди декількох авторів, зробити висновок, вирішити найголовніші із них.

Функціями ринку являються :

1).Здійснення остаточного визначень вартості товарів і послуг та іх реалізації, перетворення продукту праці на товар;

2).Забезпечення безперевності процесу суспільного відтворень (зокрема зв’язку між виробництвом і споживанням), формування цілісної національної економічної системи та її зв’язку з іншими національними економіками в маштабі світового ринку;

3).Спонукання виробників товарів і послуг знижувати індивіду-

альні витрати порівняно із суспільно