Для досягнення, як короткочасних, так і тривалих цілей викорис-

товують:

могою прийняття актів і дій виконавчої влади;

ми подання податкових пільг та ін.). економічна роль держави в цьому разі полягає в тому, що вона забезпечує регулювання суспі-

льного капіталу в цілому.

Основні методи державного регулювання економіки є:

приємств і підприємств немонополізованого суктора економіки;

рукторських розробок, або науково-технічна політика;

Антимонопольне законодавство в Україні визначає правові основи обмеження монополізму, недопущення недобросовісної конкурен-ції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контро-

лю за його дотриманням. Монопольним вважають таке становище підприємств, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35 вітсотків і він має змогу самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати тут конкуренцію. Щоб недопустити зловживання монопольним становищем на ринку, створюють компетентні державні органи, які повинні контролювати угоди, що укладаються між підприємцями та органами влади й управління. До їхніх функцій входить також контроль за веденням підприємцями конкуренції і метою запобігань недобросовісним формам і методам її.

Нині у країнах з ринковою і в тих, що переходять до ринкової економіки, посилюється підтримка держави ринково-конкурентних сил. Незважаючи на специфічні особливості, переорієнтація на пріоритет ринкового механізму в країнах обох степенів розвитку має загальні риси, основу яких становить зміна економічних функ-

цій держави. На перший план було висунуто завдання створити сприятливого інвестиційного клімату і стимулювання капіталоутво-

рень шляхом здійснення бюджетно- податкової та кредитно-грошової політики;заохочення сил конкуренції і створення приват

ному підприємніцтву певних умов для розгортання ринкової діяль

ності. Серед заходів, спрямованих на виконання цього завдання, бу-

ли дерегулювання в ряді галузей економіки, реформа управління державними компаніями, ревізія ( або створення ) антимонопольно-

го законодавства.

Рушійні сили розвитку, втілень в товарному виробництві, особ-

ливо в період їх стихійної дії, нерідко зумовлювали потрясінь в господарстві країн розвинутої ринкової економіки, руйнівні еконо-

мічні кризи. Вихід було знайдено в посиленні регулюючих функцій держави. Основою господарської системи, як і раніше, залишається

ринок, проте регулятори цого взаємодіють з внутрішнім фірмовим плануванням і державними важілями централізованого регулювання.

5.Висновок.

Отже, підсумовуючи вище написане у курсовій роботі, можна зробити висновок, що ринок це складне багатогранне явище, який живе за своїми об’єктивними економічними законами. В основі якого лежать складні товарно-грошові відносини. Ринок діє об’єк-

тивно і стихійного розвитку на ньому бути не може(це підтверджує

історичний досвіт), на ринку має існувати реальний плюралізм пра-

ва власності. Приоритетом має бути наданий на ринку споживачам,

саме вони за рахунок свого попиту в значній мірі забезпечують встановленню ринкової ціни, впливають на процес ціноутворення. На мою думку ринок являється посередником між товаровиробни-

ками та споживачами.

Щодо функцій ринку, то слід виділити такі основні його функції

як регулюючу, забезпечення постійного процесу суспільного відт-

ворень, стимулювання, визначення остаточної вартості товарів, і чи не найважливіша функція ринку—це розвиток конкурентних засад.

Саме остання функція визнагає в значній мірі форми реалізації функцій ринку.Конкуренція сприяє здійсненню таких функцій ринку, як визначення ринкової ціни, стимулювання виробництва, розвиток науково-технічного процесу та багато іншого. І безпереч-

но, що значна роль на ринку безпосередньо належить державі. Як вже було зазначено ринок не може розвиватись стихійно, за ним

повинен здійснюватись розумний наглядовий контроль, саме дер-

жава має забезпечити цей контроль. І однією з важливих функцій держави є проведення антимонопольної політики, яка була б спря-

мована на розвиток вітчизняного виробництва та підтримку підпри-

ємництва.

Список використаної літератури:

1.Арутюнова Г.И “Рыночная экономика”: Начальный курс ТОО ”Фи-

рма Плюс”, М.,1994

2.Барр Р. ”Политическая экономия”: М.,1994

3.Борисов Е.Ф ”Экономическая теория”: Учебник. М.:Юристь,1999

4.Башнянин Г.И, Лазур П.Ю та ін./Політична економія/ Київ: ІЗМН , 1999

5.Валовой Д.В “Экономика” М.,1999

6.Гальчинський А.С “Основи економічної теорії” Підручник К.: Ви-

ща шк. 1995

7.Зубко Н.М Экономическая теория Мн.: “НТУАПИ”,1998

8.Климко Г.Н, Нестеренко В.П та ін. Основи економічної теорії:політ-

економічний аспект: За ред. Климко Г.Н, Нестеренко В.П 2-е вид., пе-

рероб., допов.,__К.:Вищ.шк__ Знання,1997

9.Мочерний С.В Основи економічної теорії __К.:Видавничий центр

“Академія”,1998

10.Москвин Д.Д Основы экономической теории (политэкономия):

Учебное пособие для вузов.__М., МИСИС;1998