РЕФЕРАТ
з дисципліни “Основи економічної теорії”
на тему:
“РОЛЬ ПІДПРИЄМСТВА (ФІРМИ) У РИНКОВИХ ВІДНОСИНАХ. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ”
1. ПІДПРИЄМСТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМСТВА (ФІРМИ)
Підприємці реалізуються, тобто відтворюються як суб'єкти економічного життя через таку організаційно-економічну ланку, як підприємство. Це заводи і фабрики, банки і універмаги, наукові та дослідні інститути і магазини, шахти і ферми, інші заклади, що є самостійними господарськими суб'єктами, які мають права юридич-ної особи і здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.
Термін «фірма», який недавно увійшов у наше життя, означає ім'я, під яким юридично повноправний господарюючий суб'єкт (одно-осібний чи колективний) веде свої справи. Отже, підприємство і фірма є організаціями, що ведуть господарську діяльність і тому ми ці тер-міни вживатимемо як ідентичні.
Підприємство як основний суб'єкт ринкової економіки має само-стійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою фірми, товарний знак.
Як самостійна економічна одиниця підприємство, виходячи із своїх інтересів (одержання прибутків) і виробничих можливостей, визначає, як і для кого виробляти. У зв'язку з цим підприємство ви-конує такі функції:*
організаційну;*
відтворювальну;*
соціальну.
Організаційна функція підприємства зводиться до забезпечення виробництва товарів і послуг, реалізації їх.
Відтворювальна функція підприємства — це інвестування (спрямування) капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділів.
Соціальна функція підприємства полягає у задоволенні потреб споживачів у певних сферах.
Причини виникнення підприємств вчені пояснюють по-різному. К. Маркс, наприклад, пов'язував утворення фірм з розвитком коопе-рації та поділу праці, заснованих на системі машин. Наш сучасник, лауреат Нобелівської премії з економіки, професор Чиказького уні-верситету Р. Коуз вважає, що поява фірм зумовлена необхідністю трансакційних (ринкових) витрат.
Підприємства визначають ділову активність національної еконо-міки. Вони є головними товаровиробниками, суб'єктами, які здійсню-ють розвиток виробництва, визначають його структуру. Від ефектив-ності функціонування підприємства залежать економічний, науко-вий, технічний рівень розвитку країни, добробут усіх верств насе-лення.
Поведінка фірми на ринку залежить від типу ринку, на якому вона функціонує. З попереднього матеріалу ви вже знаєте, які є види кон-куренції (чиста, монополістична, олігополістична). Вони визначають тип ринку, а отже, і поведінку фірми.
УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
Реальним суб'єктом ринкових відносин підприємство неза-лежно від масштабів діяльності, форм організації, структури влас-ності та сфери діяльності може бути за таких умов.
1. Підприємство є економічно самостійним товаровиробником. Це дає йому змогу на свій розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму дій, обирати постачальників та спо-живачів, формувати ціни і розпоряджатися доходами, що залишають-ся після сплати податків.
2. Стимулом його діяльності є прибуток у процесі кругообороту капіталу.
3. Несе економічну відповідальність за результати господарської діяльності як поточними доходами, так і капіталом.
Створення подібного середовища означає, що країна живе за за-конами ринкової економіки.
Безперечно, що таких умов у період перехідної економіки підприє-мства України ще не мають. Вони лише створюються. Цей процес складний і охоплює значний період, поки відбудуться трансформаційні процеси у формах власності, структурі та організації виробництва.
2. ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ
Формування ринкової структури економіки України призве-де до появи різноманітних форм сучасних підприємств, які функціо-нують у розвинених країнах, їх можна класифікувати за різними кри-теріями, найпоширенішими з яких є форма власності, розмір, сфера діяльності.
ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ЗА ФОРМОЮ ВЛАСНОСТІ
Залежно від основних форм власності (приватна, колектив-на, державна) розрізняють такі організаційні види підприємств — одноосібне володіння, партнерство, або товариство, корпорація (ак-ціонерне товариство), державне підприємство (рис. 1).
Рис. 1. Види підприємств за формами власності
Одноосібне володіння —підприємство, в якому майно належить одному суб'єкту, що самостійно веде справу, отримує весь доход і несе відповідальність за ризик від бізнесу.
Такі підприємства мають свої переваги і недоліки. До перших належать: економічна самостійність, свобода і оперативність дій, високий безпосередній стимул до ефективного виробництва, низькі організаційні витрати. Недоліками одноосібних володінь є передусім те, що їхніх власних фінансових ресурсів недостатньо для швидкого розширення виробництва, а комерційні структури не охоче надають їм кредити у достатніх розмірах. Багатоманітність обов'язків, які покладаються на власника підприємства у виробничій, комерційній, технічній та інших сферах, нерідко призводить до помилкових рішень, які стають причиною не тільки значних витрат, а навіть і банкрутства. Через це одноосібні володіння у країнах з ринковою економікою є досить поширеною і водночас найменш стійкою формою організації. Щороку значна кількість їх як виникає, так і припиняє свою діяльність.
Партнерство, або товариство, — форма організації бізнесу, що засновується на об'єднанні (пайовому, дольовому) майна різних влас-ників.
Паї відіграють двоїсту роль. По-перше, одержання товариством прибутку після сплати податків і виділення засобів на нагромаджен-ня капіталу та розподілу між його членами на доход, пропорційно до паїв. По-друге, надання права голосу. Кількість їх кожний член отри-мує пропорційно до його паю.
Товариства, як правило, — це закриті компанії, де зміна влас-ників паїв відбувається лише зі згоди більшості їхніх членів. Кількість членів товариства, які особисто беруть участь у їхній роботі, віднос-но невелика.
Розрізняють такі види партнерства:*
повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю);*
товариство з обмеженою відповідальністю;*
змішане (коммандитне) товариство.
Найпоширенішим є повне товариство (товариство з необме-женою відповідальністю). Його учасники несуть відповідальність за роботу фірми в розмірах як свого внеску, так і своїх особистих коштів. Найчастіше статус повного партнерства використовують не-великі фірми у сфері професійних послуг (юридичних, аудиторсь-ких, медичних тощо).
У товариствах з обмеженою відповідальністю майнова відпо-відальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли при ство-ренні товариства. Такі партнерства характерні для фірм, зайнятих здійсненням будівельних проектів, розробкою природничих ресурсів, операціями з нерухомістю та іншими видами діяльності в капітало-містких сферах.
Змішане (коммандитне) товариство об'єднує частину своїх членів за принципом
