Притоку іноземного підприємниць-кого капіталу в Україну заважають і при-чини здебільшого суб'єктивні. Це - процві-таюче в Україні піратство в галузі інте-лектуальної власності, бюрократизм та корупція. Це, зрештою, труднощі зі зв'яз-ком, офісами, готелями, візами і т. ін.

Ці об'єктивні та суб'єктивні причи-ни впливають на інвестиційну ситуацію, яка оцінюється як не дуже сприятлива.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИНОК УКРАЇНИ ТА ЙОГО УЧАСНИКИ

Інвестиційна діяльність нерозривно пов'язана з розвитком інституційної структури інвестиційного ринку. На даний момент склад учасників інвес-тиційного ринку України можна уза-гальнено окреслити так:

Українські підприємства, на виробничій базі яких реалізуються інвестиційні про-екти. Вони вкладають свої фінансові кош-ти в основні фонди.

Інвестори - банки та інші фінансові організації - українські та зарубіжні, що здійснюють кредитування проекту та взаєморозрахунки між його учасниками.

Зарубіжні компанії, що надають техно-логії та обладнання, свої збутові мережі на світовому ринку, управлінський досвід, досвід підготовки та перепідготовки пер-соналу.

Проектні та будівельні організації, що забезпечують виконання проектних та бу-дівельно-монтажних робіт.

Адміністрація -державна, регіональна, галузева, місцева, що створює певні умови для учасників інвестиційного процесу.

Інвестори - фізичні та юридичні особи, у тому числі інституційні інвестори (ін-вестиційні фонди, пенсійні фонди, довірчі товариства, страхові компанії і т.ін.), що мають вільні кошти.

Посередники - юридичні особи, діяль-ність яких тісно пов'язана з наданням професійних послуг з опосередкування діяльності на інвестиційному (фондово-му) ринку емітентів та інвесторів.

Держава, яка шляхом прийняття зако-нодавчих актів та відповідних державних органів визначає умови правового регу-лювання діяльності фондового ринку з метою підтримання його ефективного функціонування та захисту його учасни-ків.

Учасники фондового ринку, які на до-бровільних засадах можуть об'єднувати-ся в організації, що саморегулюються та набувають статусу саморегульованих в умовах державної реєстрації.

Організації, що саморегулюються, само-стійно визначають умови діяльності своїх учасників шляхом встановлення міні-мальних стандартів поведінки та етики, стандартів по операціях на фондовому ринку. Держава сприяє створенню таких організацій - учасників фондового рин-ку.

Кожен з перелічених учасників ін-вестиційного ринку відіграє певну роль в інвестиційній діяльності, привносячи в неї свій досвід та засоби (природно-географічні, людські, виробничі, інтелек-туальні, організаційно-управлінські мож-ливості, фінансові ресурси). Використан-ня цих можливостей вимагає розуміння їх ролі в інвестиційному процесі.

Відсутність у багатьох українських керівників елементарних знань про укра-їнські та міжнародні організації, що здійс-нюють інвестиційну співпрацю з україн-ськими підприємствами, про порядок "дос-тупу" до їх кредитних ліній та вимог, що пред'являються ними, є однією з причин того, що в умовах гострої нестачі інвес-тиційних ресурсів навіть виділені цими організаціями кредити використовуються далеко не повно.

ЗАРУБІЖНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ІНСТИТУТИ

Інвестиційна компанія "Нафтоенергоінвест" - є акціонерним товариством закритого типу. Засновни-ками цієї компанії є Українські фірми з іноземними капіталами - Фінансова ком-панія "Інвелл Україна" та компанія "Нафтоенерго", що здійснює і переробку сирої нафти, і торгівлю нафтопродуктами.

На сьогодні ряд міжнародних орга-нізацій надають допомогу становленню ринкових структур у нашій країні, здій-снюючи технічне сприяння, підготовку кадрів, консультативні послуги, надаючи кредити і т.ін. Серед них - установи ООН, Європейського Союзу, групи Все-світнього банку, Європейський банк ре-конструкції та розвитку, Міжнародний ва-лютний фонд (МВФ) та інші. Кожна з цих організацій ставить перед потенцій-ними партнерами певні вимоги до оформ-лення передінвестиційної документації, про які українська сторона повинна мати уявлення.

Всесвітній банк - міжурядова ус-танова, котра сприяє економічному роз-витку країн-членів.

Основними структурними підрозді-лами Всесвітнього банку є дві самостійні в юридичному та фізичному відношенні організації: Міжнародний банк реконст-рукції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Окрім МБРР та МАР у групу Всесвітнього бан-ку входять Міжнародна фінансова корпо-рація (МФК) та Міжнародне інвести-ційне гарантійне агентство (МІГА).

Пріоритетними напрямками інвес-тиційної активності Всесвітнього банку є проекти в галузі сільського господарст-ва, енергетики, промисловості, охорони здоров'я, розвитку міського господарст-ва, водопостачання, зв'язку.

Майже 90% виділених позик та кредитів передбачають надання техніч-ної допомоги, що фінансується Всесвіт-нім банком.

Технічна допомога, що фінансується з коштів Всесвітнього банку, включає дві категорії послуг:

а) інженерно-консультаційні послуги, у тому числі проведення аналізу технічної реальності проекту, проектування та керівництво будівельними роботами;

б) адміністративно-організаційна до-помога, включаючи оцінку визначеної по-літики та аналіз організаційної структу-ри, сприяння в керівництві, технічну під-готовку.

Важливим елементом технічної до-помоги Всесвітнього банку є техніко-економічні обґрунтування, що виконуються при підтримці програми розвитку ООН. Ці роботи нерідко завершуються затверд-женням проектів, що фінансуються з кош-тів МБРР та МАР.

Міжнародний банк рекон-струкції та розвитку (МБРР) бувстворений одночасно з Міжнародним ва-лютним фондом за рішенням валютно-фінансової конференції ООН, що відбу-лась у м. Бреттон-Вуд (Нью-Гемпшир, США) у 1944 р. На даний момент його членами є 152 країни. Згідно з його Ста-тутом основним завданням МБРР є сти-мулювання економічного розвитку країн, що розвиваються, шляхом надання їм довгострокових позик (як правило, на 15-20 років).

Позики надаються тільки на вироб-ничі цілі після ретельного аналізу можли-востей їх погашення країною-боржником та, як правило, під державні гарантії (на-дання позик не супроводжується умовою використання кредитного капіталу на закупки у певних країнах-членах). Від-соткова ставка, що стягується МБРР при наданні позик, пов'язана з вартістю одер-жання коштів на ринках капіталу та змінюється кожних шість місяців.

Міжнародна асоціація розвит-ку (МАР) була створена у 1960 р. для вирішення тих самих завдань, що й МБРР, але стосовно найменш розвинених країн світу. Членами МАР можуть бути всі країни, що є членами МБРР. Зараз