МЕРКАНТИЛІСТСЬКА ТЕОРІЯ.

Теорія меркантилізму- це перша теорія міжнародної торгівлі (mercantilist) – була розроблена Європейськими вченими Томасом Маном (Tomas Mun, 1571-1641), Чарльзом Деввіантом (Charles Davenant, 1656-1714), Жаном Батістом Колбертом (Jean Baptiste Colbett, 1619-1683), сером Вільямом Петті (Sir William Petty, 1623-1687).

Ця економічна теорія виникла по ясню вала зовнішню торгівлю у період розвикту та занепаду середньовічного феодалізму в Європі (1500-1800 рр.), коли утворювалися за зміцнювались європейські держави.

Функції меркантилізму – це обґрунтування ролі товару та необхідності економічного виходу національних держав на зовнішні ринки.

Меркантилізм – це економічне вчення та економічна політика, яка представляє інтереси торгової буржуазії у періоди феодалізму та становлення капіталізму.

Згідно з теорією меркантилізму багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють.

Меркантилістська теорія передбачає державне втручання у вільний потік товарів між країнами для зміни обсягу, складу та напрямків торгівлі.

Меркантилісти вважали, що економічна система складається з 3-60х секторів: виробничого, сільськогосподарського та іноземних колоній. Для ефективного функціонування економічної системи найважливішими, на їхню думку, були торговці, їхні праця розглядалася як основний фактор виробництва.

Отже, джерелом багатства є сфера обігу, а не сфера виробництва; багатство ототожнювалося з грошовим капіталом. Грошові кошти (у формі золота та срібла) дають змогу утримувати армію, зміцнювати становище правителя, сприяють проведенню колоніальних війн, виникненню фабрик (мануфактур), утворенню нових робочих місць.

Оскільки у світі, на думку прихильників цієї теорії, існує обмежена кількість багатства (золота та срібла, то країни можуть збільшувати своє багатство і за рахунок зубожіння інших, тобто внаслідок перерозподілу.

Тому для зміцнення економічних позицій держава повинна вживати таких заходів:

Більше експлуатувати товарів, ніж імпортувати, оскільки у цьому випадку вона одержить вартість активного сальдо їх торгового балансу у вигляді золота. Підтримка позитивного сальдо торгового балансу дасть змогу збільшити внутрішні витрати, виробництво та зайнятість населення.

Ввести обмеження на більшу частку імпорту (за допомогою квот, тарифів та ін. інструментів торгової політики) та надавати субсидії більшій частині експортних виробництв, що дасть змогу забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

Заборонити або обмежити експорт сировини та дозволити безмитний імпорт сировини, якої немає в середині країни, що дасть змогу акумулювати золото та підтримувати на низькому рівні експортні ціни на готову продукцію.

Заборонити будь-яку торгівлю колоній з іншими країнами, крім метрополій, які мають виняткове право перепродажу колоніальних товарів за кордон.

Гальмувати розвиток виробництва готових товарів у колоніях, перетворити їх на постачальників сировини до метрополій.

Колонії повинні експортувати дешеву сировину, а імпортувати дорогі готові вироби.

Однією з головних передумов меркантилістської теорії було те, що економічна система функціонувала в умовах неповної зайнятості, внаслідок чого приплив додаткового золота з-за кордону міг в поєднанні з надлишковою робочою силою збільшити виробництво. Якщо зайнятість населення була повною, приплив золота з-за кордону спричиняв би зростання інфляції і не знаходив ефективного використання. Головним завданням меркантилізму – забезпечити позитивне сальдо торгового балансу.

Заслугою меркантелістів є те, що вони першими запропонували струнку теорію міжнародної торгівлі, показали її значення для економічного зростання країн, розробили можливу модель її розвитку, вперше описали те, що у сучасній економіці зветься платіжним балансом.

Обмеженість меркантилістів полягає в тому, що вони вважали, що збагачення країн можливе не тільки внаслідок перерозподілу вже існуючого багатств, але й за рахунок його нарощування.

Метою теорії міжнародної торгівлі було і є допомогти фірмам та урядам у виборі найдоцільнішого варіанта спеціалізації та стратегії задля обдуманого використання національних ресурсів.

[7., ст. 57-61]

ТЕОРІЯ АБСОЛЮТНИХ ПЕРЕВАГ.

Засновником теорії був Адам Сміт (Adam Smith, 1723-1790).

Суть теорії зовнішньої торгівлі А. Сміта, або теорії абсолютних перевал: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають більшу перевагу (абсолютну перевагу)) та імпортують ті товари, що продукують іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).

Теорія абсолютних переваг базується на таких припущеннях:

єдиним фактором виробництва є праця:

зайнятість повна, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів;

всесвітнє господарство складається із 2-х країна, тому в міжнародній торгівлі беруть участь тільки 2 країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами;

витрати виробництва – постійні, а їх зниження збільшує попит на товар;

ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого;

транспортні витрати на перевезення товару з однієї країни до іншої дорівнюють нулю;

зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

Відповідь до поглядів А.Сміта:

урядам не треба втручатись у зовнішню торгівлю: вони мають підтримувати режим відкритих ринків та свободи торгівлі;

нації, так само як і приватні особи, повинні спеціалізуватися на виробництві тих товарів, у виробництві яких у них є переваги, та торгувати ними в обмін на товари, переваги у виробництві яких мають інші нації;

зовнішня торгівля стимулює розвиток продуктивності праці розширенням ринку за межі національних кордонів;

експорт є позитивним чинником для економіки, тому що забезпечує збут надлишку продуктів, які не можуть бути продані на внутрішньому ринку;

субсидії на експорт є податком на населення та призводять до підвищення внутрішніх цін і тому мають бути скасовані.* Приклад.

Достоїнством теорії абсолютних переваг є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії пояснення міжнародної торгівлі э те, що вона не відповідає на запитання. Чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має