У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Праця, кадри та соціальний розвиток колективу

План

Показники зростання продуктивності праці.

Наукова організація праці, її завдання і напрямки.

Нормування праці.

Планування чисельності працюючих.

1. Продуктивність праці (ПП) – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Планування продуктивності праці здійснюється методом прямого розрахунку та пофакторним методам.

Метод прямого розрахунку передбачає визначення планового рівня продуктивності праці.

Відношенням обсягу планового рівня випуску продукції в тис. грн. до середньо облікової чисельності планового рівня.

Якщо обсяг виготовленої продукції буде не в грн., а фіз. одиницях: відношення певного рівня до cor планового рівня.

фіз.

Пофакторний метод – це розрахунок приросту ПП через економію чисельності працівників під впливом різних факторів. Розрахунок планового рівня ПП здійснюється в декілька етапів:

І. Обчислення економії робочої сили під впливом техніко-економічних факторів розраховують по таких факторах:

Підвищення технічного рівня виробництва:

Е тех. рів. =

Економію робочої сили під впливом цього фактору визначають по формулі:

К – коефіцієнт часу

Kr = ділення кількості місяців заходу в плановому році на 12.

Наприклад: Т1 до впровадження – 5 год.

Т2 після впровадження – 4 год.

N – обсяг продукції в фізичних одиницях – 100 тис. вир.

Т – ефективний фонд часу робітника в рік – 1700.

Квн – виконання норми – 1,1

Кr, якщо впровадження заходу в 1 липня (0,5)

Визначте економію робітників за рахунок підвищення технічного рівня виробництва:

Е тех.рів. =

Структурні зрушення у виробництві:

Зміна числа робітників за рахунок структурних зрушень у виробничій програмі знаходимо по формулі:

Е стр. зр. =

Тб – трудомісткість 1 млн. в грн. продукції в базовому і в плановому році в нормо-годинах.

Qпл – обсяг продукції в плановому році.

Зменшення чисельності робітників за рахунок питомої ваги кооперованих поставок розраховують по формулі:

Е кооп. пост. = Чб

Чб – чисельність базову.

Задача 1.

Кооп. пост. в пл. році – 35%;

в баз. році – 30%.

Чб – 130 чоловік.

Визначити Е кооп. пост.

Е кооп. пост. =

Вдосконалення в уп-ні ф-ї виробництва і праці.

Економія чис. працюючих за рахунок вдосконалення управління виробництвом визначається, як різниця суми чисельності промислово-виробничого персоналу базового року і чисельності планового року:

Еч.п.зар.вн.=ЧСб -ЧСпл.

Наприклад:

чисельність в базовому році – 120 чол.

в плановому році – розрахована по нормативах – 112 чол.

Е = 120 – 112 = 8.

Е чис. робочих в результаті покращення робочого часу можна визначити різницею суми робочих днів планового року і суми робочих днів базового року.

Е роб.час. = Ч ПВП х ППробітника

На чисельність промислово-виробничого персоналу і на питому вагу робітників в промислово-виробничому персоналі.

Наприклад:

1 роб. в плановому році працював – 234 дні

в базовому році - 231 день.

Ч всіх роб. – 140 чол.

ПП1 роб. – 0,8

чоловіка

Зміна обсягу виробництва:

Відносне зменшення чисельності працівників при збільшенні обсягу виробництва визначають по формулі:

Е обс. вир. = Чб (ДQ – Дун.пост.)/100

Наприклад:

Ч ум. пост. роб – 28 чол.

ДQ – 7%

Дум. пост. – 2%

Е = 28 (7-2)/100 = 1,4 чол.

Загальну суму економії чисельності робітників знаходять сумою економії по кожному фактору.

2. Наукова організація праці (НОП)

Праця на будь-якому підприємства повинна бути організована з наукової точки зору.

Науковою є така організація праці, яка ґрунтується на досягненні науки і техніки, передовому досвіді і дозволяє найкращим чином об’єднувати в єдиному процесі виробництва техніку і людей, забезпечувати ефективне використання ресурсів та збереження здоров’я працівників.

НОП має вирішувати 3 основні завдання:

економічне – це ефективне використання ресурсів і ріст ПП.

психологічне – це підвищення працездатності людини без шкоди її здоров’ю.

соціальне – праця повинна бути задоволенням.

Основні напрямки НОП:

- вдосконалення нормування праці, її нормального матеріального стимулювання;

покращення умов праці;

підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

зміцнення трудової дисципліни.

3. Процес праці на підприємстві відбувається в просторі і в часі, регламентація праці в часі здійснюється через:

норму виробітку Нв

часу Нч

чисельності Нчис

обслуговування Нобсл.

Норма виробітку (Нв) – це кількість продукції, яка повинна бути виготовлена за 1-цю часу.

Нв=одиниць

Визначається відношення змінного часу (Тзм) до норми часу на виріб (Нч).

Норма часу (Нч) – це час, який затрачається на одиницю виробу.

Нч складається:

час оперативної роботи tоп;

час підготовчо-заключної роботи tпз;

час обслуговування робочого місця – tобс;

перерви – tп.

Нr = tоп + tпз + tобс. + tп

tосн – час основної роботи;

tдоп – час допоміжної роботи;

tтх – час технічного обслуговування

tорг – час організаційного обслуговування.

tосб = tтех + tорг.

Нчхв.

Це відношення змінного часу (Тзм) до норми виробітку (Нв).

Зміна норми часу (Нч) впливає на зміну норми виробітку і навпаки, якщо норма виробітку збільшується, то норма часу зменшується.

Зміни в Нч приймемо за х;

а в Нв – за у.

(Нr)

Наприклад: Нч зменшилась на 20%, на скільки збільшиться Нв.

Задача

Н: Визначити нову норму виробітку (Нв), якщо існуюча була 60 деталей, але норма часу зменшилась на 20% та встановити Нч.

Нb = 60 од. + 15 = 75

(хв.)

4. На основі встановлених норм праці визначають необхідну чисельність працівників під-в.

Загальна чисельність працівників підприємств складається з чисельності промислово-виробничого персоналу та непромислового персоналу.

Розрахунок планової чисельності промислово-виробничого персоналу проводять по формулі:

Чпвп = Чпвп (б) х

Іq – індекс росту продуктивності праці.

Чпвн визначається чисельністю пвп базового року х на індекс росту ПП на запланований індекс.

Іпп – індекс запланованого росту ПП.

Наприклад:

Чпвп – 132 чол.

(б)

Іq – 1,03

ІПП – 1,07

Чпвп = 132 чол.

Планова чисельність основних робітників визначають 3-ма методами:

1) за трудомісткістю. Для цього необхідно знати час на обробку 1-ї деталі (tq), кількість деталей (n), ефективний час роботи робітника (Теф) та коефіцієнт викон. норм (Квн) або (%).

Наприклад: tq – 2,2 год.

Всього треба зробити – 100 тис. шт.

Т еф. = 1762 год.

rop.


Сторінки: 1 2 3