Реферат на тему:
Предмет, структура і функції економічної теорії
ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
Предмет економічної теорії.
Кожна людина, ким би вона не була за професією, щодня зустрічається з економічними явищами і змушена оперувати низкою економічних категорій: товар, гроші, ціна, ринок, зарплата, торгівля, магазин, купівля, попит, дефіцит, інфляція, кредит, платежі, податки тощо. Про все у кожного є певні уявлення. Навіть дитина знає, що таке гроші і може їх правильно використати за призначенням. Але якщо усі знають категорії, то навіщо їх вивчати? Річ у тому, що відоме, як говорив Георг Гегель, ще не є пізнане. Щоб перетворити відоме на пізнане, необхідно переро-бити повсякденні уявлення про досліджувані явища в наукові поняття. А для цього потрібно розглянути, як виникло і як розвивалося явище, яким воно стало тепер, який його зв'язок з іншими явищами, місце серед них і т.ін. Досягти цього можна тільки вивчаючи вже накопи-чені наукові знання і досвід. Хоча дитина і дорослий, шко-ляр і вчитель, студент і дипломований фахівець, фізик і економіст знають, що таке, наприклад, ціпа, гроші, але ступінь розуміння економічних явищ у них різний. Тому різними е й можливості правильної оцінки економічних ситуацій і визначення економічного поводження.
Чому ростуть ціни? Чи вигідно купувати облігації? Чи розумно робить держава, підвищуючи або знижуючи податки? Яку економічну політику необхідно проводи-ти, щоб забезпечити зростання виробництва і доходів на-селення? Чи обов'язково перехід від командної економі-ки до ринкової має супроводжуватися суттєвим знижен-ням життєвого рівня основної маси населення, чи можна цього уникнути? Грамотно відповісти на всі ці і багато інших запитань можна, тільки спираючись на системати-зовані економічні знання. А їх і дає економічна теорія.
Перше, приблизне визначення предмета економіч-ної теорії дістаємо вже з тих явищ і процесів, які вона ви-вчає. Проте в такий спосіб не можна дати досить чіткого Наукового визначення предмета, тому що, по-перше, низ-ку явищ і процесів завжди можна продовжити і вона у такому розумінні необмежена, невизначена, по-друге, економічні явища і процеси лише вказують на зовнішні форми, що розвиваючи їхньої єдиної основи і суті. Наукове визна-чення має звести всі економічні явища і процеси до єдиної основи показати на його власну специфіку і границі. Розгля-немо, наприклад, таке явище, як паперові гроші. Чому шма-точки папера, надруковані державою, являють собою гроші? Що їх робить грошима? Очевидно, що вони виступають .грошима тому, що в обмін на них можна одержати на-явні на ринку в продавців товари. Продавці візьмуть шматочки паперу і дадуть відповідний їх кількості то-вар. Грошима шматочки паперу роблять відносини лю-дей до них і за їхньою допомогою один з одним. Якщо відносини припиняються, то гроші перетворюються на простий папір. Щоб переконатися Із цьому, досить спро-бувати, наприклад, у США чи Німеччині придбати за українські гривні чи за російські карбованці товар. Продавці їх просто не приймуть до оплати товару. Усе це свідчить про те, що гроші є однією з форм економічних відносин, тобто відносин між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ. Будь-який товар, наприклад, костюм, товаром робить та обста-вина, що один економічний суб'єкт його продає, а інший купує, тобто економічні відносини між. суб'єктами. Без економічних відносин костюм є просто костюмом, але не товаром. Те ж саме можна сказати і про будь-яке інше еко-номічне явище. Усі вони становлять різні форми економічних відносин. А економічна теорія і покликана, насам-перед виявити, які економічні відносини ховаються за тим чи іншим економічним явищем. Отже, предметом економічної теорії є насамперед економічні відносини.
Економічні відносини багаторівневої. Найбільш гли-бинні рівні економічних відносин виступають як незалежні від волі і свідомості людей. Це матеріальні виробничі відно-сини, наприклад, вартість як суспільно необхідні витрати праці на виробництво товару. Можна продати авторучку за більш високою чи низькою ціною. Це залежить від волі продавця і покупця. Але ні той, ні інший не може в резуль-таті вплинути на кількість суспільно необхідної праці, уже втіленої б товарі. Тому вартість є матеріальне, від волі і свідомості людей не залежне, а ціна — ідеальне, залежне від волі людини відношення. Чим ближче економічні відносини до поверхні суспільства, тим більша їхня за-лежність від свідомої діяльності людини і тим більше мож-ливості в людей впливати на них, обирати між різними варіантами здійснення економічних процесів.
В економіці люди стикаються, насамперед, з пробле-мою вибору способів задоволення своїх потреб за допо-могою ресурсів, що завжди є обмеженими. Потреби зав-жди зростають швидше від виробничих можливостей, хоча в процесі розвитку збільшуються і ті і інші. Існує досить стійка залежність, що відбиває розширення кола потреб та їхнє якісне удосконалення, назване законом підвищення потреб. Мета будь-якої економічної діяльності --прагнення задовольнити різноманітні потреби. Використовуючи обмежені ресурси, люди здійснюють вибір спо-собів задоволення потреб, вступають один з одним у відносини з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання благ. Усе це повинно дістати відтворення у визначенні предмета економічної теорії.
Важливе значення для розгляду предмета економіч-ної теорії має правильне розуміння співвідношення виробництва, розподілу, обміну і споживання. На перший погляд, це фіксація послідовних фаз руху продукту від виробництва через розподіл і обмін до споживання. Та-кий зв'язок дійсно існує, але зовнішній, поверхневий. За ним ховаються більш глибокі взаємозалежності. При ре-тельнішому розгляді виявляється, що споживання не тільки остання фаза руху продукту, але внутрішній мо-мент самого
