держава в світі не може успішно розвиватися без міжнародної співпраці і інтеграції в світову економіку. Причому простежується пряма пропорційна залежність між ступенем інтеграції в світове господарство і рівнем розвитку внутрішньої економіки. Як правило, чим більш інтегрована країна в світовий економічний простір, тим вищий рівень розвитку її внутрішньої економіки, і навпаки.
У світовому господарстві зовнішньоекономічні зв'язки є важливим екзогенним чинником, який робить значний вплив на динаміку і стійкість розвитку національної економіки, формування її структури, ефективність функціонування.
Для багатьох країн світу динамічний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків став каталізатором внутрішнього економічного зростання. Зокрема, для нових індустріальних країн зовнішньоекономічні зв'язки стали основним структуроутворюючим чинником у процесі формування в них динамічної моделі стійкого економічного розвитку.
Важливими елементами системи господарських відносин між різними країнами є міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво, вивіз капіталу і міжнародний кредит, світова торгівля, міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. Особливу роль виконують зовнішньоекономічні зв'язки в глобальних інтеграційних процесах. Для сучасного етапу розвитку світових господарських зв'язків характерні динамізм, лібералізація, диверсифікація форм і видів зовнішньоекономічної діяльності.
Однією з важливих тенденцій в розвитку світових господарських зв'язків є диверсифікація форм співпраці. Крім традиційних форм зовнішньоекономічних зв'язків — зовнішньої торгівлі і інвестиційної співпраці — останніми роками активно розвиваються науково-технічна співпраця, промислова кооперація, валютно-фінансове, военно-техничес-кое співпраця, туризм і ін.
Отже, роль міжнародного співробітництва і інтеграції у ринкову економіку, яку безперечно можна називати світовою, було б дуже важко переоцінити. З цієї точки зору потрібне не просто співробітництво, а є нагально необхідною інтеграція у світову економіку. Але потрібно враховувати не тільки те, що можна отримати. Співробітництво має на увазі не тільки “брати”. Питання, наскільки Україна може бути у співробітництві та й у світовому господарстві бути рівноправним партнером. Тому насьогодні масштаби участі України у світовому кооперативному співробітництві досить незначні. Серед інших причин, що справді в деякій мірі мали місце, називається відсутність глибокої зацікавленості західних підприємств щодо України. Відсутність цієї зацікавленості цілком виправдана саме з економічної точки зору. Конкурентоспроможність товару (послуги) на світовому ринку визначається рівнем витрат на виробництво. Саме ці витрати по усім пунктам в Україні більше світових – матеріальні витрати, капітальні вкладення, податки і т.д. Є думка, що наша робоча сила дешева. Насправді ніхто не зможе працювати за зарплатню, наприклад, китайської швачки.
Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва України. Котрий може дати позитивня соціальні і економічні результати, можливий у таких формах:
запозичення досвіду та знань а також підготовка й підвищення кваліфікації національних кадрів за кордоном;
взаємодія у створенні, розширенні та забезпеченні нормальної діяльності навчальних закладів, науково-дослідних та консультативних центрів, у тому числі спільних;
співробітництво у галузі науки й техніки при будівництві, модернізації та експлуатації підприємств та інших об’єктів виробничого призначення та соціальної інфрастуктури;
обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню;
співробітництво у збиранні, обробці та використанні науково-технічної й економічної інформації.
З одного боку, характер і рівень розвитку внутрішньодержавної спеціалізації безпосередньо впливають на визначення міжнародного профілю економіки країни, обумовлюють ступінь її участі у спеціалізації виробництва у світовому масштабі. Це стосується країн, що виробляють не тільки сировинні матеріали, а й сучасну складну у технічному відношенні продукцію.
З іншого боку, входження у систему тісних світогосподарськиз зв’язків суттєво модифікує в країні процес відтворення, збільшує загальний обсяг виробництва і його ресурсний потенціал, надає можливості прилучитися до останніх надбань світової науки й техніки.
Перелік використаної літератури:
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.
2. Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. “Ліквідність комерційного банку.” Київ: Знання, 1996.
3. Киреев А.П. “Международная экономика.” Учебное пособие Москва, 1997
4. Ніколенко Ю.В. “Основи економічної теорії”, Київ: Либідь, 1998