Проектний аналіз — це сукупність методів і прийомів, за до-помогою яких можна розробити оптимальний проект у докумен-тальному вигляді і визначити умови його успішної реалізації. Володіти такими методами й прийомами повинен кожний, хто присвятив себе бізнесу. Повинні їх знати й ті, хто створює умо-ви для розквіту суспільства (державні службовці, причетні до регулювання економіки), і ті, хто має справу з використанням своїх та чужих грошей (банки, інвестиційні компанії, фонди).

Оточення проекту та його учасники Відповідно канонам методології, необхідно визначити середовище, в якому виникає, існує і завершується проект. Адекватне ба-чення оточення проекту має неабияке зна-чення, оскільки проект є породженням цього середовища і існує для задоволення тих чи інших його потреб. Тому життєздатність проекту максимальною мірою залежить від того, наскільки точно подано опис оточення проекту з позиції його взаємодії з про-ектом.

Оточення проекту — це чинники впливу на його підготовку та реалізацію.

Зовнішні чинники поділяються на політичні, економічні, суспільні, правові, науково-технічні, культурні та природні.

До політичних чинників належать політична стабільність, підтримка проекту державними установами, міжнаціональні вза-ємини, рівень злочинності, міждержавні стосунки.

До економічних — структура внутрішнього валового про-дукту, рівень оподаткування, страхові гарантії, умови регулю-вання цін, рівень інфляції, стабільність національної валюти, розвиненість банківської системи, стан ринків, ступінь свободи підприємництва тощо.

До суспільних — умови та рівень життя, рівень освіти, сво-бода пересування, соціальні гарантії та пільги, розвиненість сис-теми охорони здоров'я, свобода слова, місцеве самоврядування тощо.

До правових — стабільність законодавства, права людини, права власності, права підприємництва тощо.

До науково-технічних — рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, рівень інформаційних та промислових тех-нологій, рівень розвитку енергетики, транспорту, зв'язку та ко-мунікацій тощо.

До культурних чинників належать рівень освіченості, істо-рично-культурні традиції, релігійність тощо.

До природних — кліматичні умови, наявність природних ре-сурсів, вимоги до захисту навколишнього природного середо-вища тощо.

До внутрішніх належать чинники, пов'язані з організацією проекту. Організація проекту є розподілом прав, відповідаль-ності та обов'язків між учасниками проекту.

Серед головних учасників проекту виділяють ініціаторів, за-мовників, інвесторів, керуючих та контракторів.

Ініціатор проекту — особа, яка є автором ідеї проекту, йо-го попереднього обгрунтування та пропозицій щодо здійснення проекту. Ним може бути будь-який учасник проекту.

Замовник проекту — головна особа, яка зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його мети і буде користува-тися його результатами. Замовник висуває основні вимоги до проекту, його масштаб, забезпечує його фінансування за власні кошти та за кошти інвесторів, що залучаються, укладає угоди щодо забезпечення реалізації проекту, керує процесом взаємодії між всіма учасниками проекту.

Інвестор проекту — особа, що здійснює інвестиції у проект та зацікавлена у максимізації вигід від своїх вкладень. Може бу-ти як банківською, так і небанківською установою, фізичною особою. Якщо проект не є інвестиційним, замість інвестора вис-тупає організація, що фінансує проект.

Керуючий проектом — юридична особа, якій замовник та інвестори делегують повноваження щодо управління проектом:

планування, контроль та координація дій учасників проекту. Ке-руючий проектом для виконання своїх функцій утворює коман-ду проекту у складі виконавців, які реалізують ці функції.

Контрактор проекту — особа, що за угодою з замовником бере на себе відповідальність за виконання певних робіт, пов'язаних з проектом.

До учасників проекту відносять також субконтракторів, по-стачальників, органи влади, споживачів продукції проекту тощо.

Учасники проекту можуть виступати у декількох обличчях, наприклад, замовники можуть бути й інвесторами, інвестори — керуючими проектом тощо.

До внутрішніх чинників відносяться взаємини між учасни-ками проекту, професіоналізм команди проекту, стиль керівниц-тва проектом та засоби комунікації.

Взаємини між учасниками проекту повинні бути такими, щоб їх інтереси були узгоджені.

Професіоналізм команди проекту повинен забезпечити до-сягнення його мети.

Стиль керівництва проектом визначає психологічний клімат та атмосферу у команді проекту, впливає на її творчу активність та працездатність. Він має відповідати нормам і правилам сучас-ного менеджменту.

Засоби комунікації визначають повноту, достовірність та оперативність обміну інформацією між учасниками та неаби-яким чином забезпечують успіх проекту.

1.2. Класифікація проектів

Основні властивості проектів До основних властивостей проекту, за якими вони можуть бути класифіковані на типи,відносять:масштаб,складність, якість та трива-лість.

За масштабом проекти поділяються на малі, середні, великі та надвеликі.На практиці до малих проектів відносять проекти вартістю до 10 млн амер. доларів, до середніх — від 10 до 50 млн USD, до великих — від 50 до 100 млн USD, до надвеликих — більше 100 млн USD.

За складністю проекти поділяються на монопроекти, муль-типроекти та мегапроекти.

Монопроект — це окремий проект певного виду і масштабу.

Мультипроект — це комплексний проект, який складається з декількох монопроектів, що вимагає багатопроектного управ-ління.

Мегапроект — це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки тощо, який складається з декількох моно-проектів та мультипроектів, об'єднаних однією метою.

За якістю проекти поділяються на звичайної якості та безде-фектні. На відміну від звичайних до бездефектних проектів ви-суваються особливі вимоги щодо якості. Їх вартість може бути значною.

За тривалістю проекти поділяються на короткострокові (до З років), середньострокові (від 3 до 5 років) та довгострокові (більше 5 років).

Види проектів Очевидно, що всі проекти є інвестиційними, але вони можуть бути комерційними або некомерційними.

У Законі України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції трактуються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, котрі вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів ді-яльності, в результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. З цього визначення випливає, що будь-яке використання ресурсів потребує вкладення цінностей у вигляді людських, матеріальних та фінансових ресурсів, тобто здійснення інвестицій. Якщо однією з