Відбір цільовихсегментів та позиціювання тавару на ринку.

Позиціювання товару — це визначення його місця на ринку серед іннгих аналогічних йому товарів з погляду самого спожи-вача. Після вибору сегмента, в який буде виведено продукцію проекту, слід провести аналіз наявних в ньому конкурентів. Цс дасть змогу прийняти рішення про позиціювання свого товару. При цьому можливі два варіанти дій: зайняти місце поруч з од-ним із конкурентів і вести з ним боротьбу за першість у даному сегменті або вийти на ринок з новими продуктами, виробленими з урахуванням нових запитів споживачів.

Прогнозування обсягів збуту продукції проекту

При цьому слід зважати на те, що інвестиційний проект може мати за мсту або збільшення обсягів випуску раніше ви-готовлюваної продукції, або випуск вже існуючої на ринку, але нової для організації, що здійснює проект, або виробництво цілком нового товару.

1.Метод простого аналізу.

2.Метод аналізу частки на ринку.

3.Метод колективного аналізу.

4.Метод опитування торгівельного персоналу.

5.Метод опитувань споживачів.

6.Метод нарощування ринку.

7.Метод пробного маркетингу.

8.Методи статистичного аналізу.

.

4. Розробка комплексу маркетингу

Комплекс маркетингу містить заходи, які використовує ор-ганізація під час здійснення інвестиційного проекту з метою впливу на попит на свій товар. Розробка комплексу маркетингу проекту включає розробку товарів (формування товарного порт-феля проекту), ціноутворення по кожному товару проекту, ор-ганізацію руху та просування товару.

Ціноутворення продукту проекту

Упорядкована методика формування ціни на продукцію має такі етапи:

1) постановка завдань ціноутворення;

2) визначення ціпових меж попиту;

3) аналіз витрат;

4) аналіз цін і товарів конкурентів;

5) вибір методу ціноутворення;

6) встановлення остаточної ціни.

Треба мати на увазі, що для так званого рівноважного рин-ку встановлюється така ціна, що кількість товару, яку покупці хочуть придбати, точно збігається з кількістю товару, яку про-давці хочуть продати. Точка цінової рівноваги знаходиться на перетині кривих попиту та пропозиції.

Встановлення на товар проекту з певних причин граничне

5. Організація руху товару

Канали руху товару

Просування продукції проекту

Визначення витрат на маркетингові заходи.

Для прогнозування витрат па марке-тингові заходи проекту використову-ють такі методи:

Залишковий метод.

Метод приросту бюджету.

Метод паритету з конкурентами.

Метод частки від продажі.

Метод погодження цілей і завдань.

6.Втілення маркетингових заходів

Стратегічне планування .

Втілення в життя маркетингових заходів проекту полягає в стратегічному плануванні, плануванні маркетингу, організації контролю та ревізії маркетингу.

Розробка плану маркетингу.

План маркетингу має такі розділи: зведення контрольних показників; поточну маркетингову ситуацію; завдання і проблеми; стратегію маркетингу; програму дій; бюджет; порядок контролю.

Ревізія маркетингу.

Маркетингова ревізія являє собою комплексне, системне, об'єктивне й регулярне дослідження маркетингової діяльності проекту.

Література:

1. Бернстайн Л. Анализ финансовой отчетности. – Москва, «Финансы и статистика», 1996.

2. Герасимчук В.Г. Управление маркетингом (учебное пособие). – Киев, 1993.

Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленчиских функций (в 2 томах). – Москва, «Прогресс», 1981.

Котлер Ф. Основы маркетинга. – Москва, «Прогресс», 1992.

Ламсон-Скрибнер, Г. Пури. Технические аспекты оценки проекта. – Вашингтон, Институт економического развития Всемирного Банка, 1976.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – Москва, «Дело», 1992.

Основы менеджмента. Учебное пособие для вузов. /Под ред. А.А. Радугина – Москва. «Центр», 1997.

Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. – Москва, «Финансы и статистика», 1992.

Эванс Дж. Берман Б. Маркетинг. – Москва, «Экономика», 1990.

Цілі технічного аналізу та його місце у підготовці інвестиційного проекту

Технічний аналіз посідає проміжне місце між аналізом ринку та фінансовим аналізом. Аналіз ринку покликаний дати від-повідь на питання, що виробляти і за якою ціною продавати, а технічний аналіз — як виробляти і з якими витратами. Одержав-ши відповіді на ці питання, можна переходити до розрахунку різних фінансових показників та документів.

Технічні аспекти інвестиційного проекту на перший погляд видаються особистою справою підприємця і не обходять інвес-тора. Але насправді будь-який серйозний інвестор не може ігно-рувати цей аспект інвестиційного проекту, оскільки він демон-струє можливість технічного здійснення проекту з прийнятним рівнем витрат. Тому, якщо інвестор не дає грошей ані під заста-ву, ані під урядову гарантію, а робить ризиковане вкладення капіталу, він має переконатися хоча б у тому, що фінансований ним проект є здійснимим.

Як показує досвід Державної інвестиційної корпорації Росії, саме технічний розділ інвестиційних проектів є найвразливішим місцем в одержуваних нею проектах. Понад 3/4 усіх відхилених проектів було забраковано через помилки в технічному обгрун-туванні проекту. Цю ситуацію легко зрозуміти, якщо згадати, в яких умовах формувались і працювали інженерні кадри країн СНД. Планова економіка СРСР з державним фінансуванням інвестицій створювала в свідомості людей стереотип безвідпо-відального ставлення до технічної обгрунтованості інвестицій-них проектів. Втрата бюджетних грошей у разі провалу проекту не позначалась на матеріальному становищі осіб, які ухвалюва-ли рішення про його фінансування, тому і ставлення до цих гро-шей було доволі легковажне. (Звичайно, ситуація за часів Ста-ліна була не така. За технічну помилку тоді можна було попла-титися життям. Сучасне покоління інженерів зросло в умовах. коли породжувана жорстоким репресивним режимом відпові-

дальність зникла, а матеріальної відповідальності ще немає. Зліт не готового до випробувань Ан-70 та його катастрофа є прикла-дом такого ставлення до технічного обгрунтування рішень).

Досвід участі автора цього розділу в 1992-1994 роках у підготовці спільних інвестиційних проектів в Україні дає під-ставу говорити про вкрай відмінне ставлення західних та ук-раїнських інженерів до обгрунтованості проектів. Тому перша відмінність у техніко-екон омічному обгрунтуванні проектів у плановій та ринковій економіці, яку необхідно зазначити і за-пам'ятати, полягає в тому, що в ринкових умовах цс обгрунту-вання не може бути