Ще однією специфічною рисою пострадянської економіки є значні затримки в розрахунках між підприємствами. Природа цих затримок у різних країнах СНД не завжди однакова. Іноді це незадовільна робота банківської системи, в другому випадку — загальна криза неплатежів, у третьому — обидва зазначені явища одночасно. Суть від цього для інвестиційного проекту не міняється. В будь-якому разі треба враховувати, що затримка в платежах неминуче спричиняється до необхідності збільшення оборотного капіталу, а отже й до загального подорожчання інве-стиційного проекту.

Розраховуючи витрати, слід звернути увагу на ті елементи, в яких, за даними експертів Всесвітнього банку, найчастіше трап-яяються помилки. Це такі елементи:

імпортне обладнання (до розрахунку витрат слід вклю-чати не тільки ціну за прейскурантом, котра, як правило, зазна-чається на умовах ЕХW, DAF або FОВ, а й транспортні, стра-хові, портові й митні витрати);

витрати на монтаж обладнання;

витрати на запуск виробництва;

виплата процентів по кредитах за час будівництва;

витрати на огілату ліцензій, ноу-хау тощо;

необхідний оборотний капітал.

Матеріально-технічне постачання

У плановій економіці величезні труднощі у здобуванні необхідних матеріалів і комплек-туючих виробів перетворювали цю частину ін-вестиційного проекту на найбільш трудоміст-ку й тривалу операцію, особливо якщо треба було випускати складну продукцію, а партійно-урядової постанови необхідного рівня з якоїсь причини не було. У таких умовах життя проекту .залежало від спеціалістів з постачання і комплектації, котрих ди-рекція ладна була буквально носити на руках. У ринковій еко-іюміці така ситуація немислима, і промисловці вже добре це від-чули — тепер в Україні бажаючих одержати замовлення на ви-робництво значно більше, ніж замовлень.

Проте нинішня ситуація в Україні все одно далека від кла-сичного західного рівноважного й надійного ринку. Головне пи-гання сьогодні полягає не в тому, де дістати той чи інший ма-теріал або комплектуючий виріб, а як забезпечити стабільність і надійність поставок. Ситуація, коли завод раптово зупиняється і підправляє всіх робітників на два місяці у відпустку, може спри-чинитися до провалу будь-якого інвестиційного проекту. Тому, аналізуючи організацію матеріально-технічного постачання, не-обхідно в першу чергу оцінити ступінь ризику кожного джерела поставок і передбачити заходи для зниження цього ризику (стра-хові запаси, альтернативні постачальники, організація власного виробництва, особливо критичних видів матеріалів, тощо).

Перелік питань цього розділу такий:

номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих ви-робів на одиницю продукції та на програму виробництва;

ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтернативні варіанти поставок;

розміщення замовлень і форми контрактів;

організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;

спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матеріалів:

- енергоносіїв та електроенергії (потреби, джерела, можливі зриви поставок, тарифи, необхідні документи тощо);

- води (особливо для півдснцо-східної частини України; по-треби, резервуари, захист від забруднення, стан водогонів і кана-лізації, оформлення дозволів).

Витрати виробництва та збуту

Розрахунок поточних витрат виробництва та збуту має визначити прибутковість запланова-ного проекту. В ньому концентрується вся та інформація, яку було викладено в попередніх підрозділах.

До поточних витрат виробництва відносять витрати на ку-півлю сировини, матеріалів, комплектуючих, оплату праці пра-цівників, виробничі та невиробничі витрати. Як правило, вони поєднані наступним чином:

основні матеріали;

вироби, що купуються;

основна зарплата;

соціальне страхування;

технологічна електроенергія;

транспортні витрати;

амортизація устаткування;

допоміжні матеріали;

енергія та вода;

технічне обслуговування;

зарплата адміністративного та обслуговуючого персоналу;

витрати ііа маркетинг та збут.

Теперішня економічна ситуація в Україні та інших державах СНД створює специфічні труднощі в розрахунку витрат ви-робництва порівняно з країнами Західної Європи, Північної Америки або Далекого Сходу. Ця особливість полягає в дуже високій інфляції. Але головну складність для проектного аналізу створюють не самі по собі високі темпи інфляції, а її нерів-номірність по елементах витрат. Наприклад, 1994 року ціни на вугілля в Україні зросли в 38 разів, а тарифи на вантажні пере-везення автотранспортом — лише в 4 рази. Того ж року закупі-вельні ціни на картоплю зросли в 17 разів, а на молоко — в 5 разів. За таких умов розрахунок витрат не можна проводити па основі якогось середнього рівня інфляції. Витрати зростатимуть по-різному, залежно від їх матеріальної структури. І, звичайно ж, цілком неприпустимо вести розрахунки в постійних цінах, У практиці інвестиційного проектування тепер здебільшого нама-гаються боротися з цим через розрахунок усіх витрат у доларах США. З методичної точки зору це рівноцінно розрахунку за усередненим індексом інфляції, який дорівнює індексу зростан-ня курсу долара щодо української валюти. Проте такий прийом не може забезпечити необхідної достовірності розрахунків з двох причин. Перша — зростання цін на внутрішньому ринку України не є синхронним зростанню курсу долара. Друга — не береться до уваги нерівномірність інфляції по елементах витрат вироб-ництва.

Висновки

Технічний аналіз покликаний показати техніко-технологічну обгрунтованість проектних рішень. Оскільки технологічна різно-манітність проектів не дозволяє уніфікувати процес надання за-даних параметрів технічного обгрунтування, належить дотриму-ватися процедури провадення технічного аналізу з точки зору його складових елементів та алгоритму Їх надання.

Основними складовими технічного аналізу є наступні:

вибір місця розташування проекту та обгрунтування його масштабу;

вибір технології та устаткування, яке запропоновано ви-користовувати в проекті;

аналіз необхідної для реалізації проекту інфраструктури;

виробничі схеми організації підприємств;

організація підготовки та реалізації проекту;

розрахунок всіх витрат на виконання проекту та поточних витрат на випуск продукції.

Усі експертні оцінки відбуваються з урахуванням аналізу всіх альтернативних варіантів рішень на кожному етапі аналізу. Відбір варіантів відбувається на основі юридичних обмежень, екологічних можливостей та соціальної доцільності.

Технічний аналіз дозволяє визначити величину інвести-ційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск про-дукції. Це надає змогу при співставленій з прогнозним обсягом продажів зробити висновки щодо можливості реалізації проекту у даних умовах.

Контрольні запитання

1. Мета,