геть неістотні порівняно з рішеннями ЦК і планами п'ятирічок, тому тепер ці питання можуть викликати ускладнен-ня просто з огляду на давність подій та різку зміну соціальних умов.
Окрім того, при підготовці проектів, пов'язаних з видобут-ком корисних копалин, слід пам'ятати, що за радянським зако-нодавством і за нинішнім українським передача в користування земельної ділянки та родовища, розташованого під нею, здійсню-ється різними, не пов'язаними між собою юридичними актами.
Нарешті, ще однією істотною частиною аналізу місця ре-алізації проекту є аналіз впливу проекту на довкілля. Значення цісї" частини проекту останніми роками настільки зросло, що вона перетворилася в самостійний розділ проектного аналізу -— екологічний аналіз проекту.
Підсумовуючи все сказане, подаємо доречний у даному роз-ділі перелік питань:
1.1. Карта розташування підприємства із зазначенням на ній основних автошляхів, залізниць та водних шляхів
1.2. Схеми земельних ділянок, питання власності на них
1.3. Характеристика ділянок (грунту і тлі.), придатність
ділянки для здійснення проекту
1.4. Транспортний доступ до ділянки
1.5. Найближчі порти
1.6. Розташування ринків збуту та іііляхи доступу до них
1.7. Найближчі населені пункти
1.8. Найближчі промислові об'єкти
1.9. Вартість земельних ділянок та інвестиційні витрати
1.10. Стан переговорів по земельних ділянках
1.11. Одержання ліцензій або інших дозволів на земельні ді-лянки
Масштаб проекту
Масштаб проекту в умовах України треба розгля-дати насамперед з погляду ризику. Зрозуміло, що в нинішній ситуації різкого занепаду будь-якої нормальної виробничої діяльності проекти, які потребують ве-личезних інвестицій, швидше за все, будуть надто ризиковані для інвестора. Слід дуже тверезо дивитися на нинішню еко-номічну ситуацію і не допускати перетворення інвестиційного проекту на прожект.
Інший аспект проблеми, чисто утилітарний, нов'язаний з тим, що проекти різного масштабу фінансують різні інвестори, а це означає, що, готуючи інвестиційний проект, треба хоча б приблизно уявляти, з вимогами якого інвестора доведеться зітк-нутися. Наприклад, Європейський банк реконструкції та роз-витку не розглядає проекти, в яких розмір його інвестицій менший двох мільйонів доларів США. А якщо зважити, що він звичайно фінансує не більше 30% вартості проекту, то ясно, що загальний масштаб проекту має бути не менш як 6-7 мільйонів доларів.
Традиційно при аналізі масштабу проекту розглядаються такі проблеми:
Технологічна оптимальність. Технологія та організація будь-якого виробництва має властивість створювати максималь-ний ефект при певному масштабі виробництва, тобто масштаб виробництва, нижчий чи вищий певного рівня, пов'язаний із зниженням рентабельності.
Фізичні та інші обмеження. Дуже часто існують фізичні обмеження на масштаб виробництва (приміром, кількість до-ступної сировини) або обмеження ринку (обмеженість плато-спроможного попиту на доступному ринку збуту). Українська нафтопереробна промисловість у цьому плані являє собою яс-кравий приклад неадекватності масштабу виробництва, оскільки тепер вона не має ні сировини, ні платоспроможного споживача для завантаження своїх потужностей.
Технологічний ризик. Окрім політичного й економічного ризиків, про котрі ми вже згадували як про особливо виразну рису сучасної української дійсності, існує і ризик, притаманний будь-якому проекту, якщо він пов'язаний з новою технологією. Нові, недостатньо відпрацьовані на практиці технології ііадто ризиковане застосовувати в проектах великого масштабу. Як правило, новизна технології і масштаб проекту обернено про-порційні одне одному.
Екологія та безпека. Масштаб проекту тісно пов'язаний з проблемою техногенного навантаження на довколишнє середо-вище і з проблемою гарантування безпеки, приміром, санітарно-гігієнічної чистоти виробництва. Наші велетенські м'ясокомбі-нати, наприклад, викликають негативні емоції у західних інвес-торів саме через складність забезпечення санітарних норм на ве-личезному виробництві, де одночасно забивають худобу, розби-рають туші й виготовляють ковбаси.
Підсумовуючи проблематику, пов'язану з масштабом проек-ту, зведемо її до таких пунктів:
Ринок збуту та його вплив на вибір обсягу виробництва
Залежність капітальних і поточних витрат від обсягу ви-робництва
Екологічні, санітарні та інші подібні обмеження па мас-штаби виробництва
Фізичні обмеження на масштаби виробництва (обсяг доступної сировини, енергоносіїв, води та інших ресурсів)
Ризик створення великомасштабного виробництва у зв'язку з новизною технології
Можливості розширення виробництва в майбутньому
Технологія
Обгрунтування вибору технології має показати, чому зроблено вибір саме на користь пропоно-ваної технології, а не будь-якої іншої, тобто, треба продемонст-рувати альтернативність технологічних рішень і невипадковість вибору саме такого варіанта. В разі підготовки проекту, розрахо-ваного на залучення іноземних інвестицій, вважається до-цільним робити обгрунтування вибору технології за допомогою західних експертів, В окремих випадках українським інженерам бракує кругозору для аргументованого вибору сучасігоі тех-нології. Це не означає, що вітчизняні інженери є некваліфікова-ними. Просто тривала праця поза світовим ринком об'єктивно спричинилася до того, що вони не мають доступу до сучасної технічної інформації. На жаль, в останні роки ситуація не поліп-шилась. а стала навіть ще гірша, бо на зміну політичній "залізній завісі" прийшла "завіса злиднів". Наші інженери не тільки не мають можливості стажуватися на західних підприємствах і брати участь у науково-технічних конференціях, а й не можуть навіть регулярно читати іноземні технічні журнали, оскільки один номер такого журналу коштує кількох місячних зарплат нашого інженера. Звичайно, є галузі, де становище не таке сум-не, але в більшості випадків воно саме таке.
Вибираючи технологію, слід зважати на специфічні особли-вості економічної ситуації в Україні. Величезна диспропорція у вартості сировини та обладнання, з одного боку, і робочої сили з другого, що утворилась у 1992-1994 роках, робить явно не-ефективними капіталомісткі технології, розраховані на широке застосування механізації та автоматизації. Тому в багатьох про-ектах слід, попри національну гордість, обирати явно вчорашні технології, якщо ми хочемо, щоб проект мав шанс на високу ефективність.
Натомість, з огляду на вимоги ринку може виявитися, що тільки найпередовіша технологія має шанс забезпечити вироб-ництво продукції на експорт, що сьогодні стає не просто бажа-ним для підприємства, але життєво необхідним для держави. В такому випадку