не в тому, що в Україні некваліфікована робоча сила, якраз навпаки, рівень ос-віченості робочої сили в Україні справляє дуже вигідне вражен-ня на іноземних інвесторів. Проблема в тому, що нове вироб-ництво часто створюється и місцях, де раніше не було подібних виробництв, а відтак і немає підготовленої робочої сили.
Наприклад, коли на півдні Запорізької області недавно було створено українсько-італійський завод по виробництву сан-технічної кераміки, він протягом кількох місяців продукував суцільний брак. Однією з головних причин цього була відсут-ність у цьому регіоні кадрів професійних керамістів. Досі в разі створення цілком нових виробництв велика кількість фахівців приїздила за оргнабором, але сьогодні такий спосіб комплекту-вання кадрів надто дорогий, оскільки вимагає великих додат-кових витрат на житло та соціальну інфраструктуру. Крім того, масове завезення робочої сили за оргнабором в умовах величез-ного прихованого безробіття може викликати і соціальні усклад-нення. Тому навчання та перекваліфікація кадрів стає надзви-чайно важливою складовою підготовки виробництва.
Підготовка робочої сили включає розрахунок кількості пер-соналу та його якісного складу, перевірку наявності робочої сили на місці реалізації проекту, навчання та перекваліфікацію персоналу (якщо потрібної робочої сили бракує), залучення по-трібних фахівців з-за кордону. Звичайно, при цьому треба обра-хувати необхідні витрати на підготовку.
Перелік питань, які необхідно передбачити в проекті в час-тині підготовки виробництва, може мати такий вигляд:
забезпечення виробництва робочою силою;
забезпечення сировиною, матеріалами та запасними час-тинами на пусковий період;
підготовка технічної документації по запуску виробництва;
плани дій в разі нерегламентної роботи обладнання;
плани дій в разі необхідності ремонту.
Забезпечення якості
Інформацію про контроль якості рекомен-дується відобразити на схемі виробничих по-токів. На всіх стадіях виробничого процесу — від приймання сировини до здавання готової продукції — не-обхідно передбачити використання певних стандартів.
Розрахунок витрат на виконання проекту
До витрат на здійснення проекту (ін-вестиційних витрат) входять такі еле-менти:
земля (якщо земельна ділянка переходить у власність) і підготовка майданчика;
виробничі будівлі й споруди;
машини та обладнання;
витрати на ліцензії, права користування та інші немате-ріальні активи;
витрати на підготовку виробництва;
оборотний капітал.
Докладніше про інвестиційні витрати проекту див. розділ 6 "Фінансовий аналіз". Особливості сучасного становища в Україні створюють специфічні труднощі в розрахунку інвести-ційних витрат. Насамперед слід зважати на високі темпи інф-ляції, причому нерівномірної в різних секторах економіки (про цю особливість ми поговоримо наприкінці розділу). Некон-вертованість національної валюти робить необхідною окрему оцінку витрат, які здійснюються в національній валюті, і витрат у конвертованих валютах. Тільки в такому разі можна привести всі витрати до єдиного часу й оцінити сумарний обсяг витрат.
Ще однією специфічною рисою пострадянської економіки є значні затримки в розрахунках між підприємствами. Природа цих затримок у різних країнах СНД не завжди однакова. Іноді це незадовільна робота банківської системи, в другому випадку — загальна криза неплатежів, у третьому — обидва зазначені явища одночасно. Суть від цього для інвестиційного проекту не міняється. В будь-якому разі треба враховувати, що затримка в платежах неминуче спричиняється до необхідності збільшення оборотного капіталу, а отже й до загального подорожчання інве-стиційного проекту.
Розраховуючи витрати, слід звернути увагу на ті елементи, в яких, за даними експертів Всесвітнього банку, найчастіше трап-яяються помилки. Це такі елементи:
імпортне обладнання (до розрахунку витрат слід вклю-чати не тільки ціну за прейскурантом, котра, як правило, зазна-чається на умовах ЕХW, DAF або FОВ, а й транспортні, стра-хові, портові й митні витрати);
витрати на монтаж обладнання;
витрати на запуск виробництва;
виплата процентів по кредитах за час будівництва;
витрати на огілату ліцензій, ноу-хау тощо;
необхідний оборотний капітал.
Матеріально-технічне постачання
У плановій економіці величезні труднощі у здобуванні необхідних матеріалів і комплек-туючих виробів перетворювали цю частину ін-вестиційного проекту на найбільш трудоміст-ку й тривалу операцію, особливо якщо треба було випускати складну продукцію, а партійно-урядової постанови необхідного рівня з якоїсь причини не було. У таких умовах життя проекту .залежало від спеціалістів з постачання і комплектації, котрих ди-рекція ладна була буквально носити на руках. У ринковій еко-іюміці така ситуація немислима, і промисловці вже добре це від-чули — тепер в Україні бажаючих одержати замовлення на ви-робництво значно більше, ніж замовлень.
Проте нинішня ситуація в Україні все одно далека від кла-сичного західного рівноважного й надійного ринку. Головне пи-гання сьогодні полягає не в тому, де дістати той чи інший ма-теріал або комплектуючий виріб, а як забезпечити стабільність і надійність поставок. Ситуація, коли завод раптово зупиняється і підправляє всіх робітників на два місяці у відпустку, може спри-чинитися до провалу будь-якого інвестиційного проекту. Тому, аналізуючи організацію матеріально-технічного постачання, не-обхідно в першу чергу оцінити ступінь ризику кожного джерела поставок і передбачити заходи для зниження цього ризику (стра-хові запаси, альтернативні постачальники, організація власного виробництва, особливо критичних видів матеріалів, тощо).
Перелік питань цього розділу такий:
номенклатура й кількість матеріалів і комплектуючих ви-робів на одиницю продукції та на програму виробництва;
ринок сировини і матеріалів, постачальники, їх надійність, альтернативні варіанти поставок;
розміщення замовлень і форми контрактів;
організація контролю за поставками сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;
спеціальний аналіз особливо критичних видів сировини і матеріалів:
- енергоносіїв та електроенергії (потреби, джерела, можливі зриви поставок, тарифи, необхідні документи тощо);
- води (особливо для півдснцо-східної частини України; по-треби, резервуари, захист від забруднення, стан водогонів і кана-лізації, оформлення дозволів).
Витрати виробництва та збуту
Розрахунок поточних витрат виробництва та збуту має визначити прибутковість запланова-ного проекту. В ньому концентрується вся та інформація, яку було викладено в попередніх підрозділах.
До поточних витрат виробництва відносять витрати на ку-півлю сировини, матеріалів, комплектуючих, оплату праці пра-цівників, виробничі та невиробничі витрати. Як правило, вони поєднані наступним чином:
основні матеріали;
вироби, що купуються;
основна