соціальне страхування;

технологічна електроенергія;

транспортні витрати;

амортизація устаткування;

допоміжні матеріали;

енергія та вода;

технічне обслуговування;

зарплата адміністративного та обслуговуючого персоналу;

витрати ііа маркетинг та збут.

Теперішня економічна ситуація в Україні та інших державах СНД створює специфічні труднощі в розрахунку витрат ви-робництва порівняно з країнами Західної Європи, Північної Америки або Далекого Сходу. Ця особливість полягає в дуже високій інфляції. Але головну складність для проектного аналізу створюють не самі по собі високі темпи інфляції, а її нерів-номірність по елементах витрат. Наприклад, 1994 року ціни на вугілля в Україні зросли в 38 разів, а тарифи на вантажні пере-везення автотранспортом — лише в 4 рази. Того ж року закупі-вельні ціни на картоплю зросли в 17 разів, а на молоко — в 5 разів. За таких умов розрахунок витрат не можна проводити па основі якогось середнього рівня інфляції. Витрати зростатимуть по-різному, залежно від їх матеріальної структури. І, звичайно ж, цілком неприпустимо вести розрахунки в постійних цінах, У практиці інвестиційного проектування тепер здебільшого нама-гаються боротися з цим через розрахунок усіх витрат у доларах США. З методичної точки зору це рівноцінно розрахунку за усередненим індексом інфляції, який дорівнює індексу зростан-ня курсу долара щодо української валюти. Проте такий прийом не може забезпечити необхідної достовірності розрахунків з двох причин. Перша — зростання цін на внутрішньому ринку України не є синхронним зростанню курсу долара. Друга — не береться до уваги нерівномірність інфляції по елементах витрат вироб-ництва.

Висновки

Технічний аналіз покликаний показати техніко-технологічну обгрунтованість проектних рішень. Оскільки технологічна різно-манітність проектів не дозволяє уніфікувати процес надання за-даних параметрів технічного обгрунтування, належить дотриму-ватися процедури провадення технічного аналізу з точки зору його складових елементів та алгоритму Їх надання.

Основними складовими технічного аналізу є наступні:

вибір місця розташування проекту та обгрунтування його масштабу;

вибір технології та устаткування, яке запропоновано ви-користовувати в проекті;

аналіз необхідної для реалізації проекту інфраструктури;

виробничі схеми організації підприємств;

організація підготовки та реалізації проекту;

розрахунок всіх витрат на виконання проекту та поточних витрат на випуск продукції.

Усі експертні оцінки відбуваються з урахуванням аналізу всіх альтернативних варіантів рішень на кожному етапі аналізу. Відбір варіантів відбувається на основі юридичних обмежень, екологічних можливостей та соціальної доцільності.

Технічний аналіз дозволяє визначити величину інвести-ційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск про-дукції. Це надає змогу при співставленій з прогнозним обсягом продажів зробити висновки щодо можливості реалізації проекту у даних умовах.

Література:

1. Бернстайн Л. Анализ финансовой отчетности. – Москва, «Финансы и статистика», 1996.

2. Герасимчук В.Г. Управление маркетингом (учебное пособие). – Киев, 1993.

Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленчиских функций (в 2 томах). – Москва, «Прогресс», 1981.

Котлер Ф. Основы маркетинга. – Москва, «Прогресс», 1992.

Ламсон-Скрибнер, Г. Пури. Технические аспекты оценки проекта. – Вашингтон, Институт економического развития Всемирного Банка, 1976.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – Москва, «Дело», 1992.

Основы менеджмента. Учебное пособие для вузов. /Под ред. А.А. Радугина – Москва. «Центр», 1997.

Хайман Д.Н. Современная микроэкономика: анализ и применение. – Москва, «Финансы и статистика», 1992.

Эванс Дж. Берман Б. Маркетинг. – Москва, «Экономика», 1990.