Визначення вартості землі При визначенні вартості землі викорис- товується принцип "наявної ринкової ціни" (звичайно у формі роздрібної ціни на землю) для комплексної оцінки ряду факторів впливу довко-лишнього середовища. Якщо, наприклад, сусідні ділянки землі оцінено, то будь-які відмінності між такими оцінками можуть пояснюватися звичайно одним з двох факторів: ефектом про-дуктивності землі або впливом довколишнього середовища, яке не має ціни. Ефект продуктивності можна вимірити, використо-вуючи підхід, коли визначається мінлива вартість виробленої продукції, про що йшлося вище. Капіталізована вартість про-дуктивності землі має бути відображена в роздрібній ціні на землю. Крім того, можуть існувати й інші фактори впливу, ціну котрих неможливо прямо оцінити, але вони закладені й відоб-ражені у вартості землі. До них належать такі явища, як есте-тична цінність, знижений ризик повеневих затоплень, імо-вірність інших природних катастроф (хоча останнє може бути відображено в аналізі продуктивності землі) або підвищена привабливість даної ділянки з погляду можливості збереження острівця незайманої природи.
Ще один приклад стосується використання підземних спо-руд у певній місцевості. Одні й ті самі послуги можна забезпе-чити через використання підземних і надземних ліній передач, коли йдеться про електрику. Більшість людей віддає перевагу підземному прокладенню кабелів, хоча такі будівельно-монтажні роботи є дорожчими. То чи варті вигоди таких додаткових вит-рат? Визначаючи ринкову вартість землі, порівнюватимуться ділянки з різними типами, прокладення ліній електропередач. Якщо існує різниця в ціні, її можна пояснити як відображення капіталізованої цінності вигід від підземного прокладення ліній в очах окремих людей.
У цьому випадку з погляду вартості землі використовувався метод наявних ринкових цін на землю, коли враховувались різні якості для визначення цінності елементу довколишнього середо-вища, який звичайно не визначається у формі ціни. Звісно, тут надзвичайно важливо погасити (виключити) будь-які відмін-ності, які є наслідком неоднакової родючості землі, хоча ці від-мінності кваліфікують оцінку вигід з погляду довколишнього середовища для багатьох проектів по управлінню земельними та водними ресурсами.
Диференціація заробітної плати Теоретично цей підхід припускає, що в умовах абсолютної конкурентної рівноваги попит на трудові ресурси є вартістю граничної продукції праці робітників і що пропозиція праці змінюється залежно від стану умов роботи та життєвих умов у даній місцевості. Отже, щоб забезпечити наявність про-позиції трудових ресурсів на забруднених територіях або в про-фесіях, пов'язаних з підвищеним рівнем ризику, необхідно сти-мулювати їх вищою оплатою праці. Вважається, що робітники не обмежені в свободі пересування та зміні роботи і тому можуть вибирати конкретну роботу в конкретній галузі при певному рівні оплати праці, що значно підвищує ефективність викорис-тання робочої сили. Якщо рівень заробітної плати встанов-люється централізовано, якщо вона періодично не перегляда-ється задля досягнення рівноваги на ринку праці і якщо ро-бітники не мають свободи пересування, цей підхід не годиться для використання.
Різні рівні оплати при однаковій роботі можна розглядати як функцію різних рівнів привабливості роботи, які стосуються характеру умов праці та життя в місцевості, де реалізується дана робота. Якщо такі відносини між рівнем оплати праці та власти-востями (характеристиками) робочого місця можуть бути виражені у формі кількісної оцінки, доречно використати імпліковані ціни (як у випадку з оцінкою нерухомого майна). Припустивши існування постійних імплікованих цін, які відображають гра-ничну готовність платити за нижчий або вищий рівень конкрет-них якостей, можна оцінити вигоди від удосконалення рівня якості.
Можна визначити велику кількість характеристик, що впли-вають на різницю в оплаті праці. Втім, лише дві з них, які зви-чайно беруться за основу при порівнянні, включають ступінь ри-зику для життя та здоров'я і міські зручності (або їх відсут-ність), зокрема забруднене повітря. Імплікована ціна останньої якості зумовлює ціну поступки (trade-off) при виборі: "чисте повітря" чи "вища оплата праці".
Прикладів використання такого підходу