всі види діяльності на підприємстві мають бути так визначені й згруповані, що максимальне сприяти досягненню поставлених цілей.
Принцип функціонального визначення. Чим повніше визначено очікувані результати, виконувані види діяльності, делеговані організаційні повноваження певної посади, тим краще особи на цих посадах зможуть сприяти досягненню цілей підприємства.
Недотримання цього принципу може спричинитися до плутанини в питаннні, чого саме і від кого слід чекати.Цей досить простий принцип часто важко застосувати на практиці. Чітке визначення змісту роботи і делегування необхідних для цього повноважень вимагає терпіння,високого інтелекту та ясного уявлення про цілі й плани.Звісно, доволі непросто дати визначення змісту роботи, якщо у керівника немає чіткого уявлення про те, які результати він хоче одержати.
Принцип розподілу. Якщо певні види діяльності здійснюються з метою контролю за іншими, то особи, на яких покладено ці завдання, не можуть належним чином виконувати свої обов”язки в разі підпорядкуванння тому самому підрозділові, роботу котрого вони повинні оцінити.
Функції контролю на підприємстві виконують відділи кадрів і фінансів. Тому вони мають підлягати раді директорів або президентові фірми. Співробітники цих відділів не повинні підпорядковуватися віце-президентам по виробництву чи маркетингу, оскільки діяльність керованих ними підрозділів контролюється.З іншого боку, на підприємстві організується ревізійна служба, яка контролює відділ фінансів. До неї не можуть входити співробітники відділу фінансів та інших підрозділів,діяльність котрих ревізується.Тому підприємства і рекомендується користуватися послугами незалежних аудиторських фірм.
Кадрове забезпечення проекту
Інституційний аналіз проекту спрямований на оцінку здатності організації до його виконання. Для забезпечення нормального функціонування організації структура має дотримуватися певних принципів правильного добору кадрів.
Принцип мети добору кадрів. Кінцева мета добору кадрів полягає в тому,щоб гарантувати, що всі посади обійматимуть здібні люди, що бажають на них працювати.
Цей принцип має в основі фундаментальну важливість бажання і можливості взяти на себе обов”язки по управлінню. Існує багато свідчень того, що невдачі у виконанні управлінських функцій мають мсце, якщо вищезазначені якості відсутні.
Принцип добору кадрів. Чим краще визначено організаційні ролі, вимоги до них і методи оцінки менеджерів,тим повніше можна гарантувати якість управління.
Цей принцип стосується практики управління.Ті фірми, які не вдалося встановити вимоги до усіх, які обіймають управлінські посади, до їх навчання та оцінки, мають покладатися на випадковий збіг обставин або на зовнішні джерела залучення досвідчених керуючих.З і ншого боку, спадкоємність у призначеннях на управлінські посади не є проблемою для тих фірм, які застосовують принцип добору кадрів.
Принцип визначення рамок роботи. Чим відоміша мотивація менеджера, тим легше визначити рамки, в яких менеджери можуть діяти.
Принцип визначення рамок роботи подібний до принципу функціонального визначення – принципу правильної організації.Щоб організаційні ролі виконувались, треба вважати на такі стимули, як оплата, статус, влада, повноваження, можливість чогось досягти, що й спонукає людей працювати.
Принцип оцінки менеджерів. Чим більше менеджер поєднує в собі якості спеціаліста і керуючого, тим точніше можна його оцінити.
Принцип оцінки менеджерів висуває на перший план той факт, що підприємство навряд чи прагне мати менеджерів, які вміють керувати, але не вміють працювати. Кращою гарантією майбутнього є наявність людей, які поєднують у собі якості досвідчених працівників і компетентних керуючих.
Принцип відкритого змагання. Чим більше підприємство покладається на якість управління, тим більша воно заохочуватиме відкрите змагання між кандидатами на управлінські посади.
Порушення принципу відкритого змагання при висуванні на посаду призводить до того, що багато фірм визначають керуючих з меншими, ніж у інших здібностями.Хоча громадскість і чинить тиск на користь просування людей всередині фірмами, треба уникати цього, якщо зі сторони можна запросити кращих кандидатів. Водночас застосування цього принципу змушує підприємство краще оцінювати здібності людей і надавати їм можливість для росту.
Принцип навчання менеджерів. Чим ефективніше програми навчання забезпечують менеджерів інформацією, якої вони потребують на момент, створюють можливість для їх просування, тим краще.
Підвищення рівня управління означає удосконалення вміння менеджерів здійснювати свої функції.Звідси випливає, що процес навчання має бути спрямований на здобуття необхідних знань і подолання недоліків, виявлених за допомогою програми оцінки керуючих.