Розробники проекту мають приділяти особливу увагу економічній ідеології груп, що виявляють активну солідарність, оскільки вони сприймають та оцінюють економічне життя з погляду власних інтересів та умов життєдіяльності соціально-економічних груп. Цільові установки цих груп досить різноманітні – від оголошення правомірності своїх домагань, відстоювання принципів економічних відносин, що відповідають власним можливостям, до пропагування себе та своєї ролі. Такі групи є активними пропагандистами. Часто-густо вони беруться переконувати себе та інших у цілковитій економічній неспроможності та непродуманості тих чи інших проектів. Тому соціологи проекту повинні на основі проведення позиційного аналізу з’ясувати інтереси всіх сторін і визначити можливість впливу на їх інтереси, що дасть змогу знизити негативне сприйняття проекту.

Без активної участі населення проект не досягає запланованих цілей, відбувається марна витрата ресурсів. Скромні результати знеохочують населення, воно втрачає інтерес і довіру до зусиль державних чи інших організацій. Якщо населення не залучено до проекту, він стає просто будівництвом, і природною реакцією на нього є відторгнення, а часом і протидія його реалізації.

Міра участі населення залежить від цілей проекту. Проектувальник має максимально використати місцеві ресурси – і людські, і природні. Перепідготовка місцевого населення виявляється ефективнішою, ніж запрошення нової робочої сили. Спільнота може виступити учасником переговорів щодо наявної та запланованої до витрат (за проектом) кількості ресурсів. Вона може виставити свої вимоги до умов експлуатації ресурсів, а також брати участь у виборі місця для будівництва, уточненні маршруту проходження дороги чи трубопроводу і т. д.

Як забезпечити таку участь? Насамперед залучають так звану активну меншість – керівників місцевих підприємств, депутатів, інтелігенцію, підприємців та інших. Вони мають розуміти й поділяти вихідні ідеї проекту і включитися в обговорення тих питань, які стосуються їх особисто як представників спільноти. Поступово коло учасників розширюється, аби всі верстви, що опиняються у сфері дії проекту, мали можливість висловити свої погляди. Тут у пригоді стають засоби масової інформації, які можуть надати місце для відповідних виступів на своїх сторінках, а також на радіо й телебачення. Соціолог повинен дбати про висвітлення різних поглядів у пресі, в дискусіях, в тому числі публічних.

Участь має потрійний ефект – удосконалюється проект, активізуються люди, полегшується реалізація проекту. Утім, планувати участь значно легше, ніж її здійснювати, особливо в стратифікованому суспільстві. Головна проблема полягає в безініціативності населення. За багато десятків років люди відвикли вважати суспільні проблеми своїми. Треба дуже відчутно зачепити інтереси людей, щоб вони зважились на участь, але окремі приклади і в нашій країні, і за кордоном дають підстави стверджувати, що цей напрям роботи соціолога не безнадійний.

Індикатори соціального розвитку

Об’єктивна взаємозалежність технічних, економічних та соціальних факторів у розвитку регіонів потребує розробки оптимальної системи показників. Різноманітність визначень систем показників є наслідком різних підходів до соціальних досліджень.

Американські соціологи досліджують соціальні показники мети і результатів, французькі фахівці – соціальні показники ресурсів та результатів, залишаючи осторонь питання про цілі. Вітчизняні соціологи будують системи показників включаючи в них показники цілей, ресурсів, соціальних механізмів та результатів. Формуючи систему показників, слід пам’ятати, що вона повинна мати такі характеристики:

Також розробникам проекту важливо вибрати систему соціальних індикаторів, які дозволяють визначити нормативний стан проекту (соціальний аспект), а також мати змогу відстежувати динаміку розвитку та обслуговування проекту. Побудова системи індикаторів соціального розвитку має грунтуватися на принципі кількісної оцінки процесів розвитку нації та народностей. Пропонуємо систему показників, визначення котрих необхідне для соціального проектування.

Соціальний аналіз передбачає не лише фіксацію існуючого рівня, а й прогнозування зміни показників під впливом проекту. Однак слід обережно ставитись до проектування соціальних показників, оскільки багато з них мають тісний взаємозв’язок. Так, зміна вікової структури населення спричиниться і до трансформації суспільного й майнового статусу, змін у житлових потребах та соціальних послугах. Прогнози соціального середовища мають враховувати весь спектр можливих впливів, а не лише змін, зумовлених реалізацією проектів. Різнобічний аналіз цих показників дає можливість визначити зрушення, що відбуваються в соціальному розвитку при реалізації проекту.

Результати прогнозування майбутньої соціальної поведінки ще менш певні, ніж прогнозування економічної поведінки, а розробка ефективних організаційних структур і підходів, покликаних змінити соціальну поведінку, є ще складнішим завданням. Утім, соціальний аналіз здатен підвищити якість прогнозів проекту, користуючись даними порівняних проектів і грунтуючись на підготовці й великому досвіді аналітиків.

Індикатори, що використовуються в соціальному аналізі

Соціальні індикатори | Показники

1. Демографія | Чисельність населення, динаміка зміни чисельності населення, густота (кількість жителів на 1кв.км), урбанізованість (питома вага населення, що проживає в містах), вікові й етнічні пропорції співвідношення статей по вікових групах, структура сімей.

2. Зайнятість | Чисельність працездатного населення, рівень безробіття, структура робочої сили за віковою та статевою ознаками, плинність кадрів по професійних групах, по змісту парці, пропозиція робочої сили по тих самих групах.

структура | Освітня структура населення, кількість студентів на 1тис. населення, кількість осіб з вищою освітою, чисельність науковців, професійна структура населення, кількість працівників,