Вимір та оцінка грошових потоків

Загальнозастосовні | Потенційно застосовні

3 використан-ням ринкової ціни безпосеред-ньо заторкува-них товарів та послуг | 3 використан-ням величини безпосередніх витрат | 3 використан-ням величин "уявного ринку" | 3 використан-ням порядку потенційних витрат

Зміна продук-тивності

Втрата доходу Альтернативна вартість | Аналіз ефектив-ності витрат

Превентивні ви-трати | Ціна власності

Різна ціна (вар-тість) землі

Різниця в заро-бітній платі

Величина транс-портних витрат | Витрати на за-міну

Витрати на пе-реміщення (пе-реселення)

Тіньовий проект

Другий набір підходів названо "потенційно застосовним", оскільки ці підходи доречні лише в певних ситуаціях. Вони більш опосередковані й засновані або на "уявних ринках" (при-міром, транспортних витратах, цінах власності, вартості землі), або на витратах на переміщення чи заміну існуючих об'єктів. Рамки застосування обох наборів зазначених підходів ми роз-глянемо пізніше.

Окрім основного завдання ідентифікації екологічних нас-лідків і визначення грошових величин, залишаються ще три важ-ливі концептуальні проблеми: визначення меж аналізу, задания правильного діапазону часу та вибір методу оцінки проекту.

Межі аналізу вимагають визначення того, що саме включати і чого не включати до екологічного аналізу. Ідентифікація зовнішніх факторів приводить до розширення концептуальних і фізичних меж аналізу. Ступінь такого розширення залежить від конкретного проекту. Так, проект гальванічного виробництва пов'язаний з викидом промислових вод, що негативно вплива-ють на водокористування вниз за течією — питну воду, іригацію та рибальство. Екологічний аналіз проекту має включати це во-докористування в рамках концепції "з проектом" і "без проекту".

Інші екологічні впливи проекту можуть бути більш віддале-ними фізично або важчими для ідентифікації. Одним з при-кладів є випадання "кислотних дощів" у наслідок викидів еле-ктростанції. Взаємодія сільськогосподарського розвитку височи-ни з її сходом грунту та стоками, з екосистемами низини й при-бережної зони дає ще один приклад складного й тривалого взаємозв'язку. Не існує загального єдиного правила, де саме про-ходить гранична межа аналізу. Як і при оцінці, найкраще почи-нати з безпосередньо спостережуваних і вимірних наслідків. Інженер проекту, економіст-аналітик і спеціаліст-еколог мають колективно визначити межі аналізу. Можливо, що в майбут-ньому вдасться сформулювати "протоколи" представницьких типів інвестиційних проектів, і кожний такий "протокол" окрес-лить основні види впливів, які слід враховувати в аналізі. Вели-ким вкладом до кожного такого "протоколу" будуть результати післяпроектного аналізу схожих проектів, а також підготовані експертами-екологами анкети й рекомендації.

Визначення підхожих меж у часі є другою основною кон-цептуальною проблемою. Звичайно обирається тимчасовий діа-пазон, що охоплює щонайменш очікуваний корисний життєвий період інвестиції. В інших типах проектів, де вигоди гіпотетично нагромаджуватимуться протягом дуже тривалого часу (напри-клад, гребля і водосховище з очікуваним життєвим циклом у 300 років), обирається такий діапазон часу (скажімо, ЗО чи 50 років), який охопить більшу частину вигід і витрат. При будь-якій ставці дисконтування всякі вигоди чи витрати по 50 роках будуть досить малими при розрахунку NPV. Так, при ставці в 10% більшість витрат і вигід втратять значимість всього через 20 років.

Оцінка екологічних наслідків — складне, але варте зусиль завдання. Якщо очікуваний життєвий період цих наслідків мен-ший, ніж "нормальний життєвий цикл проекту", проблеми немає — екологічні наслідки можна включити до стандартного фінан-сового аналізу. Так, проект рисових плантацій з очікуваним 25-річним періодом життя включає будівництво дороги на почат-ковій стадії. Це будівництво призводить до підвищення ерозії грунту та осаду мулу в іригаційному каналі вниз за течією. Че-рез п'ять років насипи дороги стабілізуються, ерозія припи-няється, і витрати на очищення дна каналу більше не потрібні. Тут екологічні наслідки включено до нормального аналізу про-екту.

Втім, якщо очікується, що екологічні наслідки триватимуть довше життєвого циклу фінансованого проекту, ми починаємо усвідомлювати, що діапазон часу слід розширити для їх охо-плення. Наприклад, проектується розвиток нового порту, в яко-му передбачено поглиблення дна, і очікується, що ця операція зруйнує усталені місця розмноження риби й пов'язане з цим ри-бальство. Очікувана тривалість проекту порту — 25 років. Од-нак, оскільки рибальство вже ніколи не буде відновлено, втрата виловів після 25 років також має бути занесена до аналізу.

Існує два шляхи продовження діапазону часу. Один полягає в продовженні потоку коштів за межі нормального періоду про-екту на додаткову кількість років. Це здійснимо, коли передба-чувані зовнішні фактори мають чітко визначений життєвий період (скажімо, вирубаному хвойному лісу може знадобитися на відновлення 70 років). Другий шлях — додання капіталізо-ваної вартості чистих вигід (або витрат) до нормального кінця періоду проекту. Цей шлях передбачає, що екологічні наслідки (у вигляді вигід чи витрат) триватимуть до нескінченності. По суті, другий шлях — це своєрідна форма екологічної утилі-заційної вартості проекту, яка, певніш за все, буде негативною, але може виражатися й позитивним числом. Так само, як і виз-начення меж аналізу, задания потенційного діапазону часу ма-ють вирішувати спільно кілька спеціалістів.

І, нарешті, є такі екологічні наслідки, які практично немож-ливо виразити кількісно, а іноді навіть важко ідентифікувати. Це, скажімо, естетичні, соціально-культурні та історичні факти, а також міркування типу генетичного різноманіття й генетичного фонду. Такі фактори можуть мати велику вагу, але вони непросто вкладаються у звичайний фінансовий аналіз.

Наступним кроком після вибору відповідних меж аналізу та діапазону часу є вибір методики оцінки проекту. Звичайно, за-стосовуються відомі показники ефективності проекту — NPV, IRR, BCR.

Методики розрахунку цих показників вимагають поперед-нього вибору ставки дисконту. Визначення підхожої ставки дис-конту для проектів розвитку є політичним рішенням і як таке виходить за рамки проекту. В будь-якому разі важливими фак-торами при виборі ставки дисконту є альтернативна вартість капіталу, вимоги донора або кредитної організації, ринкова вартість