транспорт і зв"язок, торгівля, і мат.-тех. Постачання |

3,5 |

6,8 |

7,6 |

4,2 |

4,8 |

9,5 |

14,8 |

7,3 |

6,1 |

9,7

інші галузі | 2,6 | 5,1 | 4,0 | 1,9 | 0,6 | 0,9 | 1,4 | 0,9 | 1,6 | 2,6

Характерно, що - при тенденції до спаду промислового виробництва (за 5 років - біліше, ніж на половину) - у 1992р. питома вага промисловості у ВСП не тільки не зменшилась, а навпаки - підвищилася (+6,4%); тим часом у 1994р. (порівняльно з даними 1990р.) вона дещо скоротилася (-1,7%). Частка ж промисловості в НД виявилася відповідно, на 7,5% і на 1,1% вищою. Все це - діяння виключно цінового фактора.

Гіперінфляційний шок спрацював на структурну деформацію повною мірою, бо, скажімо, сфера сільського господарства (при спаді виробництва лише на 1/3) стабільно утримувала свою питому вагу лише перші 2 роки, а потім, з початком цінової лібералізації, пішло обвальне падіння її частки у ВСП на 8,1%, а в НД - на 14,2% (у 1994р.). При цьому сама аграрна сфера (на відміну від промислової), при меншій частці у ВСП, переважає власну частку в НД. В умовах панування монополізму та гіперінфляції оптові ціни промисловості зростали швидшими темпами, ніж аграрні ціни, що, власне, і призвело до такого перекосу між двома вирішальними сферами суспільного виробництва.

Те саме стосується і будівництва, де обсяги інвестицій скоротилися до критичної межі, інвестиційна та інноваційна діяльність "заморожені" (в 1994р. валовий продукт будівництва скоротився (проти обсягів 1990р.) на 68%, а НД - на 59%), а його частка в галузевій народногосподарській структурі має тенденцію до стійкого зростання.

Перевезення вантажів транспортними засобами істотно зменшилися, системи транспорту катастрофічно старіють, а питома вага цієї галкзі у ВСП і в НД, внаслідок бурхливого зростання тарифів, збільшилася майже вдвічі. За рахунок підвищення цін і розширення імпорту товарів відповідно зростає частка сфери обігу. Надто низькою залишається питома вага сфери особистих споживчих послуг.

Промисловість, залишаючи за собою провідну роль у структуроутворюючому процесі в українській економіці, одночасно зберігає тенденцію до подальшого спаду виробництва, з внутрішньою деформацією своєї галузі структури. За розрахунками аналітиків, у 1995р. фактичне падіння промислового виробництва вже сягає 2/3 від рівня 1990р. . Певні ознаки стабілізації та пожвавлення - за рахунок передових підприємств - окремих промислових галузей, які використовують економічні можливості (металургійна і хімічна промисловість, електроенергетика, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів), аж ніяк не змінюють негативних тенденцій до спаду промислового виробництва і цього подорожчання, що не сприяє піднесенню його конкурентноспроможності навіть на своєму, внутрішньому ринку. Іноземні конкуренти з успіхом витісняють з нього вітчизняних товаровиробників, часто ставлячи їх на межу повного банкрутства. Водночас держава зовсім не захищає їх законодавчо навіть від не порядної конкуренції чужоземців.

Деталіізований галузевий аналіз структурних змін у промисловості лише підтверджує висновок про те, що при тенденції до випереджаючих темпів спаду виробництва, а також зростання собівартості та оптових цін продукції галузі важкої промисловості продовжують залишатися "лідерами" як у загально промисловій, так і в народногосподарській. Наприклад, паливна промисловість скоротила обсяг виробництва продукції більше як удвічі, а оптові ціни на паливо зростли щороку ( за "ланцюговим" індексом) такими темпами : у 1991р. - в 1.7 раза, в 1992 - у 2,37 , а в 1993р. - в 53,5, а в 1994р. - в 11 разів. У результаті (як не парадоксально, але факт) питома вага цієї галузі в промисловій структурі стала вдвічі вищою проти рівня 1990р.. Анологічною є ситуація і по чорній металургії : виробництво в галузі скоротилося за ці самі роки на 57%, а оптові ціни щороку підвищувалися ( порівняно з попереднім роком), відповідно, в 3, 14, 55, 56 раза. При цьому в структурі промислового виробництва чорна металургія - як найбільш енергомістка галузь - вийшла на перше місце, подвоївши свою питому вагу. Зміни в структурі виробництва валової промислової продукції розкриваються в таблиці 1.3.

Таблиця 3

Зміни в структурі промисловості за вартістю продукції

Галузі промисловості | 1990рік | 1991рік | 1992рік | 1993рік | 1994рік | 1995рік

Промисловість (у цілому)

у тому числі : | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100

електроенергетика | 3,2 | 3,6 | 6,4 | 9,4 | 11,5 | 11,4

паливна промисловість | 5,7 | 3.8 | 14,3 | 8,5 | 11,2 | 13,2

чорна металургія | 11,0 | 9,9 | 22,7 | 16,8 | 19.9 | 21,9

хімічна і нафтохімічна | 6,0 | 5,9 | 6,7 | 6,0 | 6,9 | 7,5

машинобудування і металообробка | 30,7 | 26,4 | 18,6 | 19,9 | 17,0 | 16,0

лісова, деревообробна і целюлозно паперова | 2,9 | 2,9 | 2,2 | 2,6 | 2,4 | 2,6

будівельних матеріалів | 3,4 | 3,7 | 3,6 | 4,7 | 4,0 | 3,9

скляна і фарфоро-фаянсова | 0,5 | 0,6 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | -

легка | 10,8 | 12,3 | 6,7 | 6,1 | 4,4 | 2,7

харчова | 18,6 | 24,4 | 13,6 | 19,7 | 17,1 | 15,0

борошномельна-круп"яна і комбікормова | 4,0 | 2,8 | 2,3 | 2,7 | 1,5 | 2,4

інші галузі | 3,2 | 3,7 | 2,4 | 3,2 | 3,5 | 3,8

Поряд з паливною промисловістю та чорною металургією, за рахунок падіння того самого цінового