на неї, зміну вимог споживачів продукції, посилення конкуренції тощо;
операційний ризик, пов'язаний із відступом від цілей проекту і неможливістю підтримання управління проектом;
ризик шкідливого екологічного впливу;
ризик негативних соціальних наслідків;
ризик зміни валютних курсів;
ризик непрогнозованої інфляції,
ризик податкового тиску.
Внутрішні ризики поділяються на планово-фінансові, пов'язані з зривом планів робіт і перевитратою коштів, та технічні, пов'язані із зміною технології, погіршенням якості продукції помилками в проектно-технічній документації і т.д.
Проектні ризики зумовлені особливостями життєвого циклу проекту. Для оцінки ризику при виборі варіанта інвестування можна застосовувати метод експертних оцінок ризиків у різних фазах проекту.
При аналізі ризиків у передінвестиційній фазі оцінюють фінансово-економічну життєздатність проекту, організаційно-технічний потенціал, функції та завдання основних учасників, роботи, що виконуються, і рівень гарантій за інвестиціями та кредитами.
В інвестиційній фазі оцінюють структуру управління, проектом, перебір його реалізації і якість виконання проектних робіт.
В експлуатаційній фазі оцінці підлягають фактори, які негативно впливають на реалізацію проекту — затримка будівництва, перевищення витрат, непогодженість щодо фінансування, неспроможність контрагентів, втручання держави, виникнення збитків, підвищення цін на сировину та енергоносії, некваліфіковане управління персоналом.
Аналіз ризиків у передінвестиційній фазі лежить в основі вибору віріанта фінансування, однак при цьому прогнозуються ризики і в інвестиційній та експлуатаційній фазах.
Ризик можна поділити на дві категорії — за рівнем і за часом. Рівень ризику. Різні інвестиції забезпечують різний рівень доходу. Якщо справа цілком надійна, то важко сподіватись на високі доходи. Але якщо пропонується вкласти гроші у ненадійну або ризикову справу, тоді закономірно вимагається високий дохід. Тобто, інвестори повинні одержувати компенсацію за ризик.
Малий ризик пов'язаний із низькими доходами, великий — із великими.
Рівень ризику залежатиме від того, чи пов’язаний бізнес із добре освоєною галуззю діяльності. Залежна від надійності інвестованої справи рівень ризику може бути високим, середнім або низьким.
Визначити рівень ризику можна шляхом порівняння ризикованості вкладів у, ту чи іншу справу. Наприклад, менш ризиковане мати справу з відомими фірмами (підприємствами), в яких справи йдуть добре, або відкривати бізнес у добре освоєній галузі із забезпеченим ринком збуту. Шанси повернути інвестиції, вкладені у надійні кампанії значно вищі, ніж укладені у невідомі фірми. Значно легше прогнозувати доходи від менш ризикованих компаній (бізнесу), і навпаки, заняття ненадійним бізнесом чи співробітництво з невідомими фірмами є ризикованим, оскільки доходи від них можуть бути несталими. Таким чином, рівень доходу (ставка дисконту) нижче у надійній справі, а інвестування ризикованої справи вимагає більшої компенсації за ризик.
Фактор часу також значно впливає на рівень ризику. Готівка для інвестора важить більше ніж гроші у майбутньому. Коли інвестор вкладає свій капітал у певний бізнес, він завжди ризикує або відчуває непевність, що капітал у майбутньому принесе очікуваний прибуток. І чим триваліший термін вкладу, тим більший ризик, тобто ризик є зростаючою функцією часу. Щоб примусити інвестора розлучитися із своїми грошима надовго потрібно його переконати, що він отримає добру компенсацію. Інвестор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу.
Коли гарантовано, що інвестиції не завдадуть збитків і вкладаються на дуже короткий період, їх називають безпечними.
Таким чином, рівень ризику можна поділити на безпечну ставку і премію за ризик пов’язаний із фактором часу.
Безпечна ставка - це процентна ставка, що сплачується за неризиковані активи або ті, що мають гарантований дохід. Вона і є критерієм для оцінки ризикованості інших активів.
Премія за ризик — це необхідна норма доходу понад безпечний дохід на капітал. Як свідчить практичний досвід, премія за ризик на цінні папери-з багаторічним терміном погашення завжди вища за премію на ті цінні папери, що випускаються на рік.
Особливість методів аналізу ризику полягає у використанні категорій імовірності та статистичного аналізу. Так здійснюється аналіз ризиків за світовими стандартами.
Ризик можна оцінити, враховуючи мінливість очікуваних доходів. Якщо мінливість висока, важко точно передбачити, якими будуть надходження (доходи, прибуток). Якщо мінливість сподіваних доходів незначна і не дуже змінюється, результати вкладення інвестицій чи інших видів діяльності легше передбачити.
Отже, загальний рівень ризику складається з безпечної ставки і премії за ризик, що визначається як різниця між загальним рівнем ризику і безпечною ставкою.
Як бачимо, ризик, пов'язаний із короткостроковими вкладеннями, значно менший, ніж із довгостроковими. Масштаб відхилень рівня ризику з надією отримати очікуваний дохід може бути значним. Розмір відхилень від середнього рівня ризику у той чи інший бік залежить від надійності вкладення капіталів.
У літературі найбільш часто виділяють два підходи до визначення ризику проектів які використовуються послідовно:
аналіз чутливості і можливих сценаріїв проекту;
оцінка ризиків за допомогою різних статистичних та імовірнісних методів.
Мета аналізу чутливості полягає у порівнянні впливу окремих факторів інвестиційного проекту на його основний показник, наприклад, внутрішню норму прибутковості.
Послідовність проведення аналізу чутливості.
1. Вибір основного показника ефективності інвестицій, наприклад, внутрішня норма прибутковості (ІКК) або чиста теперішня вартість (МРУ).
2. Вибір факторів (показників), які мають неоднозначний характер, наприклад, капітальні витрати, ціна на товар, обсяг продажу, компоненти собівартості продукції.
3. Встановлення номінальних (за проектом) та граничних (максимальних, мінімальних) значень неоднозначних факторів. Граничних значень може бути декілька наприклад, 5 % та 10 % від номінального значення (усього в цьому прикладі чотири).
4. Розрахунок основного показника для всіх обраних граничних значень неоднозначних факторів.
5. Побудова графіка чутливості для всіх неоднозначних