СТАН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РОКІВ

Провал прискорення промисловості

Прагненням прискорити ро-звиток народного господарства була просякнута економічна пол-ітика, що проводилася в Україні під безпосереднім впливом квітневого (1985р.) Пленуму ЦК КПРС. Але чіткого плану, спрямованого на реалізацію цієї політики, ви-роблено так і не було.

Так, у червні 1985р. була про-ведена Всесоюзна нарада з пи-тань науково-технічного прогре-су, вслід за якою пленум ЦК КП України прийняв постанову про заходи щодо прискорення науко-во-технічного прогресу в респуб-ліці. У серпні 1985р. «Правда» опублікувала спільну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про широке впровадження но-вих методів господарювання і посилення їх впливу на приско-рення науково-технічного прогресу. Нарешті, у листопаді 1985р., в Києві відбув-ся Всесоюзний семінар по вив-ченню досвіду роботи, яка про-водиться в Україні щодо ресур-созбереження і поліпшення ма-теріаломісткості виробництва на основі прискорення науково-тех-нічного прогресу. Відповідно до багаторічної традиції, керівниц-тво УРСР намагалося негайно продемонструвати свою підтрим-ку чергової ініціативи центру, причому діяло традиційними, або як тоді говорили,«випробувани-ми часом» методами.

У кінці травня 1986р. газета «Правда» донесла до читачів виклад постанови ЦК КПРС про заходи щодо посилення бороть-би з нетрудовими доходами. Цією постановою було започатковано широку й галасливу кампанію, у яку включилися правоохоронні органи, партійні організації, інші громадські об'єднання Проте в поле їх зору рідко потрапляли крадії чи хабарники, високорангові рвачі і комбінатори. Найчас-тіше переслідували тих, хто ви-рощував на присадибній ділянці і продавав свіжу городину, збу-вав власноручно зроблені пред-мети господарського вжитку, одяг і взуття, надавав різні послуги, щось ремонтував чи налагоджував.

Єдиним помітним заходом у цьому напрямку був Закон Вер-ховної Ради СРСР «Про індиві-дуальну трудову діяльність», при-йнятий у листопаді 1986р. У 1987р. почався бурхливий розви-ток кооперативів у сфері послуг, громадського харчування, торгівлі.

Не дав очікуваних результатів і прийнятий у 1987р. Закон про державне підприємство, на який в Україні покладалися великі надії. Союзні міністерства, у ві-данні яких перебувала переваж-на більшість промислових під-приємств України, не квапилися надавати їм самостійності, пере-дбаченої Законом.

У 1986р. про-мисловість України давала лише і5,9% продукції вищої категорії. На 1987р. планувалося досягти 18,3%, а реальний результат до-рівнював лише 15,8%. В цих умо-вах починаючи з 1987р. було впроваджено державне прийман-ня готової продукції, яким в Ук-раїні було охоплено понад 300 об'єднань і промислових підпри-ємств. Держприймання виявило серйозні недоліки у забезпеченні необхідного рівня якості виро-бів. Тільки після доробки і пов-торного пред'явлення було при-йнято у 1987р. продукції на З млрд крб., а забраковано - на 9,5 млн крб. Врешті-решт, від держприймання - цієї спроби навести порядок у промисловості за допомогою силових методів, які могли дати лише тимчасовий ефект і лише заганяли еконо-мічні хвороби глибоко всереди-ну - змушені були відмовитися.

Таким чином, у 1986-1987 рр. "ніяких істотних заходів щодо реформування економіки та за-безпечення її дійсного приско-рення не було зроблено.

Становище з промислови-ми і продовольчими товарами у республіці погіршувалося

Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.

Спроби радикальної економічної реформи

У 1987-1989 рр. в економічній політиці держкерівництва стали з'являтися нові моменти. Одним з найголовніших завдань пере-будови її ініціатори оголосили встановлення контролю народу над господарським життям, «пе-редачу економічної влади трудя-щим» шляхом радикальної еко-номічної реформи. Вважалося, що без цього прискорення не-можливе. Це справді так. В одержавленому народному госпо-дарстві тоталітарна система, бю-рократично-централізаторські союзні міністерства і відомства черпали свою могутність і чини-ли неподільний вплив на всі сфе-ри суспільного життя. Саме тут, в економіці, опір перебудові був особливо сильним, а її здобут-ки -- особливо незначними.

Становище в сільському господарстві

У подібному руслі розвивалися процеси в аграрному секторі еко-номіки. Після XXVII з’їзду КПРС була прийнята спільна постано-ва ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконален-ня економічного механізму гос-подарювання в агропромислово-му комплексі країни». Ніяких позитивних змін у сільське гос-подарство ця постанова не внес-ла і звелася до створення додат-кових управлінських структур — Держагропрому — своєрідної бюрократичної надбудови над колгоспами, радгоспами, обслу-говуючими і переробними під-приємствами сільськогоспо-дарської продукції. До кінця 1988 р. у 46 районах України замість райагропромів були створені об'єд-нання, усі справи в яких вирішу-вали ради, утворені партнерами, а управлінський апарат перетво-рювався з керівного на виконавчий.

Утворення Держагропрому з його розгалуженою системою на місцях не послабило гостроти продовольчої проблеми у країні, хоча центральні відомства з при-таманним їм казенним оптиміз-мом звітували про помітне наро-щування об'єму продукції агроп-ромислового комплексу Украї-ни: протягом 1986—1988 рр. на 3,6%.

Важливе значення у розробці нової аграрної пол-ітики мав відіграти пленум ЦК КПРС, який зібрався у бе-резні 1989 р. Пленум визнав за можливе розвиток на селі альтернативних форм господарю-вання: селянських (фермерських) господарств, поширення різних форм оренди, утворення коопе-ративних колективів. Верховною Радою СРСР були прийняті від-повідні закони.

Це особливо яскра-во продемонстрували 1989 і 1990 рр., коли сприятливі погодні умови дозволили виростити рекордні для країни врожаї, а населення відчувало великі продовольчі труднощі.

Життєвий рівень в Україні

У результаті перших госпо-дарських перетворень підприєм-ства одержали деяку свободу в одній з найважливіших сфер — формуванні фонду заробітної плати. У 1989 р. середня зарплата робіт-ників і службовців України зрос-ла на 9,4% і досягла 218 крб. У цілому по СРСР ріст становив 9,5%, а рівень зарплати - 240 крб. За даними на 1988 р. оплата праці робітників і службовців України була на восьмому місті серед 13-ти союзних республік.

Оплата праці колгоспників у республіці виросла за 1989 р. на 6% і становила 177 крб., у той час як по