РЕФЕРАТ

на тему:

“Основні напрямки іноземного інвестування”

План

1. Загальні засади іноземного інвестування

2. Основні напрями інвестиційної політики в Україні

3. Шляхи активізації інвестування

4. Використана література

1. Загальні засади іноземного інвестування

Інвестиційний процес у державі з ринковою економікою має виходити з додержання таких принципів:

І) об'єктивна необхідність визнання довго- і середньотермінових циклів інвестиційної активності;

2) взаємодія локальних, галузевих, регіональних і народно-господарських циклів інвестиційної активності;

3) формування ринкових важелів в інвестиційній сфері одно-часно з аналогічними процесами в інших галузях народного гос-подарства;

4) логічність і цілісність інвестиційного циклу;

5) спадкоємність у реалізації конкретних заходів, пріоритет-ність спрямування коштів для реалізації інвестиційного процесу.

Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціаль-но-економічних, фінансових, соціально-культурних, організацій-но-правових і географічних факторів, які притаманні певній краї-ні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.

Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надхо-джень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижуєть-ся частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5-10%). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:*

приховане безробіття;*

неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;*

відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;*

високий рівень злочинності;*

слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є:

по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні нас-лідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої ос-новної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.

2. Основні напрями інвестиційної політики в Україні*

Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного під-ходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери.*

Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок дер-жавних коштів і формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств та ін.*

Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються безповоротно. Перехід до нових принципів цент-ралізованого фінансування інвестиційної діяльності.*

Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівель-ників у виконанні замовлень.*

Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.*

Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого об-ладнання.*

Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними ставками на конкурсній основі, включаючи держав-не замовлення.*

Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кре-дитів, створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація приватизації, конверсії, а також галузей, які визнача-ють науково-технічний прогрес.*

Створення ефективних форм і механізмів управління інвес-тиційною діяльністю.*

Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозбері-гаючих технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення то-варами народного споживання вітчизняного виробництва, розви-ток медицини і фармацевтичної промисловості.

Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають розвиватися в умовах формування ринкового механі-зм}. Тому трансформація інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості, повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації.

Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції та випереджа-ючих можливостей підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні економічні заходи зі отримання попи-ту на інвестиції та зменшення маси безготівкових грошей, які не-адекватні обсягу та якості продукції, а з іншого, — антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку будівельних послуг.

Умови розвитку ринкових відносин:

1) роздержавлення власності;

2) приватизація державної власності;

3) конституційний захист прав власності;

4) вільна конкуренція;

5) введення вільних ринкових цін;

6) відпрацювання механізму соціального захисту;

7) відміна всіх заходів, які стримують ринкову саморегуляцію;

8) розробка правової бази ринкової економіки;

9) підготовка фахівців-експертів і керівників усіх рангів, пере-кваліфікація кадрів на засадах роботи в умовах ринкової економіки.

3. Шляхи активізації інвестування

Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній за-лежності від стану економіки в державі, функціонування фінан-сово-кредитної системи, прибуткової діяльності підприємств, до-хідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення.

Позитивний вплив на інвестиційну активність може справити подолання інфляції, що робить можливим забезпечення функціо-нування довгострокових інвестиційних кредитів як основи капі-тального будівництва за ринкових умов, сприяє нормалізації фі-нансового стану підприємств, активізації виробництва.

Отже, до шляхів активізації інвестування в Україні можна віднести такі:

І. Реформа підприємств, яка передбачає перехід до загально-прийнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної рин-кової вартості, суттєве покращення корпоративного управління.

2. Страхування майна (особливо великих підприємств).

3. Розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інве-стиційної сфери заощаджень населення.

4. Іпотека. Необхідно активно сприяти становленню системи жи-тлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів для залучення у сферу банківського кредитуван-ня вагомих довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.

За умов гострого дефіциту власних капіталовкладень, необ-хідних для проведення структурної перебудови економіки, розв'я-зання проблем її інтеграції в світову економіку, важливого зна-чення набуває залучення в Україну зовнішніх джерел фінансу-вання, зокрема іноземних інвестицій. Забезпечення зростання об-сягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-пер-ше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Насамперед це стосується зміцнення фінансового становища дер-жави, включаючи скорочення дефіциту консолідованого бюдже-ту, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової си-стеми, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростан-ням темпів ВВП. По-друге, зростання обсягів іноземних інвести-цій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залу-чення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умо-ви для інвесторів.

Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземно-го інвестування в економіку України вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іно-земними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціо-нальні компанії (наприклад, із США, Німеччини, Південної Кореї та ін.). Транснаціональні компанії (ТНК) мають на меті якомога ширше використовувати потужний ресурсний потенціал країни та досягти прибутку від інвестування шляхом налагодження в Україні власного виробництва, дилерської мережі та