І.1. Загальна характеристика організаційно-методичних основ дослідження

Підгрунтям для дослідження специфіки управління системою фізичного виховання розглядаємо комплекс сучасних концептуальних методологічних підходів. На підставі результатів аналізу їхніх положень будемо вибудовувати логіку історико-педагогічного контексту розвитку порушеної проблеми. Відповідно, управління як процес розглядатимемо в числі актуальних чинників, які зумовлювали досягнення очікуваних результатів унаслідок розвитку означеної системи.

Фізичне виховання у регіоні впродовж ІІ половини ХІХ-перших десятиріч ХХ сторіччя вирізняється складними процесами настановлення й розвитку, що актуалізує його дослідження як соціально педагогічного явища в ріслі розвитку української та західноєвропейської педагогічної думки означеної доби. Водночас окремі здобутки науковців і практиків стануть для впровадження лише за умови застосування сучасних наукових підходів до аналізу досліджуваного явища як системи. Дослідження останніх років (ПОСТАВИТИ ПРІЗВИЩА ВЧЕНИХ, ХТО ДОСЛІДЖУВАВ СИСТЕМНИЙ ПІДХІД) дають нам підстави відносити до таких підходів і технологію системного наукового обгрунтування. Власне вона передусім передбачає доведення доцільності організаційного оформлення проблеми наукового пошуку. Відповідно до означеного будемо спиратись на таку організацію фізичного виховання й формування фізичної культури школярів у тогочасних буковинських закладах освітишколах, яка дозволяла не лише впроваджувати надбання теорії й практики зарубіжних і вітчизняних педагогів у специфічних соціальних умовах (Л. Кобилянська, І. Ковальчук, Д. Пенішкевич, І. Петрюк), а й забезпечувала рівноцінне функціонування інших чинників впливу на особистість, не субординуючи їхню значущість. Фізичне виховання в досліджуваний період в освітній системі Буковини посіло місце аналогічно з розумовим, релігійним, естетичним, моральним, трудовим і т. ін.

Натомість, за відсутності організаційної представленості досліджуваної проблеми унеможливлюється аналіз управління, як процесу вдосконалення її змісту, тобто сутності діяльності такої організації. Отож і вдосконалення самої організації на рівні форми і змісту залежить від забезпечення відповідного належного управління ними на регіональному та загальнодержавному рівнях.

Фізичне виховання, посівши належне місце в сукупності чинників всебічного формування особистості об'єктивно стало виразником особливостей не лише культурних надбань, а й суспільно-політичних і економічних умов які були притаманні Австро-Угорській імперії на конкретному етапі її розвитку під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. При цьому з поміж зовнішніх найдієвішими стали історичні (низький рівень розвитку промисловості, економічна відсталість Буковини, як одного з регіонів зумовлювали потреби в кваліфікованих робітниках для виробництва, які почали розвиватися; удосконалення законодавчої бази імперії в галузі освіти внаслідок проникнення передових ідей із західноєвропейських країн, що перебували на значно вищому щаблі розвитку; адаптування законодавчої бази, прийнятної для центральних земель монархії до потреб і можливостей її Буковинського регіону; невідповідність традиційних підходів до фізичного виховання в аграрному краї до тих новацій, які утверджувалися в європейських країнах).

До внутрішніх нами віднесено соціокультурні: на сторінках часописів защораз активніше обговорювались питання про здоров'я буковинців, проникнення в селянські сім'ї алкоголю, захоплення курінням, що знижувало показники розвитку дітей, зумовлювало зубожіння, захворюваність і високу смертність. Наукові переклади праць відомих у тодішній Європі педагогів, гігієністів та інших учених, а також коментарі громадських і освітніх діячів Буковини, їхні виїзди на конференції вносили в практику освіти загалом та фізичного виховання , зокрема відчутні корективи. На реформування його стану в краї впливала насамперед турбота про молодь, її відношення до здорового способу життя, захоплення спортом та ін. Якісні зміни в сфері освіти і виховання в зарубіжних країнах наштовхували на популяризацію фізичного виховання як чинника оздоровлення нації загалом.

Таким чином, визначальною функцією складних соціальних систем, до яких ми правомірно відносимо і систему фізичного виховання, виступає її організаційна діяльність. Організація як поняття, що прямо корелює з системою в контексті проблеми дослідження) функціонує в науковому обігу в двох узагальнених аспектах: структурному та функціональному. Для нашого дослідження будемо послуговуватись визначеннями І.В. Блуберга і Є.Г. Юдіна /67/, за якими слід орієнтуватись на наявність і співвідношення елементів системи; на їхній внесок у її цілісність; на їхній вплив на функціонування системи; на рівень їхньої взаємообумовленості на взаємозалежності, що визначає перманентний розвиток системи. Дотично до цього зауважимо, що в більшості наукових досліджень єдність і взаємозв'язок структурних компонентів системи та її функції розглядається у неповному комплексі /125; 198; 216/.

Акцентуємо увагу на основних завданнях системи. Це – забезпечення успішної транспозиції, теоретичного потенціалу в технологічні прцеси в їх різних організаційних формах та створення сприятливих умов для реалізації управлінського впливу /198/. Важливим розглядаємо вибір типу самої системи, до якої відносимо предмет нашого дослідження. Залежно відфункціонального призначення, вчені /125; 184; 247; 248/ поділяють системи на класичні, дотичні до міжособистісних відносин та адаптивні (системні). Для порушеної теми адекватними є механізми адаптивного типу системи.

Відповідно до означеного типу - фізичне виховання, будемо розглядати як цілісну систему, що охоплює міжособистісні зв 'язки в підсистемах (педагог-діти; батьки-діти; суспільство-школа-педагог-діти та ін.). До таких правомірно віднести формальні та неформальні структури теж з багатьма підсистемами, які взаємозумовлені чи взаємозалежні.

Дотично до проблеми дослідження важливо спиратися в аналізі системи на засоби взаємозв'язку і координування дій різних підсистем. Такі дії інтегруються механізмами певної конкретної системи /212/. У нашому випадку такою виступає шкільна система Буковинського регіону, яка обумовлює функціонування фізичного виховання на рівні підсистеми з її подальшим логічним обгрунтуванням. Відтак, на наш погляд, функціонування системи фізичного виховання школярів правомірно розглядати в логічній залежності від стану його теорії й практики (базисної структури); визнання у комплексі чинників формування особистості (компонент, який не субординується за значущістю впливу відносно розумового, морально-релігійного, естетичного та ін); координації функцій формальних і