неформальних організацій, в т.ч. родинного виховання; наявності централізованого планування й контролю, а також забезпечення й розподілу педагогічних кадрів.
Результативність функціонування системи значною мірою залежить від якості функціонування її підсистем: високий рівень результативності шкільної системи (велика соціальна система) неможливий без достатньої організованості її складових підсистем. У такому співвідношенні актуалізується управлінська діяльність, оскільки вона перебуває в стані постійної адаптації до змінюваних соціально-педагогічних умов. У розгляді управління фізичним вихованням на Букоині означеного періоду будемо послуговуватися усталеним у сучасній педагогічній лексиці терміном „управління”.
Важливо зазначити, що функціонування системи фізичного виховання з орієнтуванням на її прогресивний розвиток обумовлюється власне управлінням, що зберігає її цілісність, пропорційність оптимального співвідношення підсистем, їх структурних компонентів, які повинні перебувати в постійній функціональній залежності. Порушення в окремих структурах системи, як стверджують учені /172; 220/, обумовлює дисгармонію і зниження якості усієї системи. Зауважимо, що для великої складної динамічної системи (шкільна система Буковини) притаманні внутрішні резерви її самовдосконаолення, тобто потенціал, який можна виявити за умови ефективного управління. Таку ефективність забезпечує належна методична діяльність.
У сучасних дослідженнях /178; 202;268/ проблем управління освітніми системами акцентовано увагу на ефективність підходу, за якого однаково важливим є прямі й опосередковані фактори впливу на систему. Щодо проблеми нашого дослідження, до факторів прямого впливу відносимо соціально-педагогічні умови в регіоні, а до опосередкованого – інтегративні процеси в педагогічній думці українських і зарубіжних учених. Підставами для такого умовного поділу розглядаємо результати аналізу джерельної бази дисертаційної роботи: практичний організаційний досвід фізичного виховання школярів спирався на недостатньо вивірені теоретичні положення, емпіричні здобутки педагогів чи ж фахівців у інших галузях наукового знання.
Оскільки управління фізичним вихованням є актуальним, воно, безумовно, потребує наукового обгрунтування. Системний підхід розглядаємо як такий, що є найдотичнішим до порушеної проблеми дисертаційної роботи. Саме він забезпечує комплексне спрямування дослідження явищ і об'єктів з позиції їхньої цілісності, взаємообумовленості та взаємодії частин і цілого, частин між собою і цілого з іншими об'єктами та середовищем /66; 134/.
Відтак, системний підхід передбачає виокремлення з цілісного досліджуваного явища (шкільна система Буковини досліджуваного періоду) його підсистеми (фізичного виховання) з аналізом її чинників, як одиниць з притаманими для них подальшим поділом. Отож вивчення такої складної підсистеми (на рівні системи), якою виступає фізичне виховання, за технологією системного підходу, уможливлює одержання повної та об'єктивної інформації.
Перші спроби застосування системного підходу до вивчення теорії та практики фізичного виховання знаходимо в працях М.І. Пономарьова /206; 207; 209/, В.М. Видріна /88/, Г.О. Решетньова /89/ та ін. Однак, особливий інтерес становлять результати наукового пошуку В.В. Приходька, в яких доведено ефективність застосування системного підходу до аналізу цільового управління фізичним вихованням /33/; В.Г. Афанасьєва щодо чіткого виокремлення об'єкта і предмета вивчення, а також окреслення меж їхнього дослідження /54; 56/; М.С. Кагана про повноту системного аналізу, що визначається генетичним, функціональним і структурним аспектами вивчення /132/; В.М. Садовського і В.Г. Шоріна, які доводять важливість трирівневого (декомпозиційного) вивчення системи: в цілому, підсистемно; система-частина великого організаційного утворення /228; 230; 234/.
З метою аналізу соціально-педагогічних умов управління системою фізичного виховання школярів у регіоні будемо використовувати узагальнену структуру системного аналізу з розглядом окремих структурних елементів у їхньому історичному розвитку.
Прийомами організаційного проектування послуговуватимемось у розгляді конкретних проявів реалізації системного аналізу в удосконаленні стану теорії й практики фізичного виховання школярів, виборі раціональних форм його організації з огляду на здобутки зарубіжної та української педагогічної думки, в т.ч. на землях, які входили до складу Австро-Угорської та Російської імперій.
Синтез теоретичних положень фізичного виховання з емпіричним досвідом його реалізації вважали ефективним для проектування на сучасні форми й методи роботи з формування фізичної культури населення в різних вікових популяціях. Передбачаємо, що такий підхід унеможливить суб'єктивні помилки, оскільки регіональний принцип роботи з учнями притаманний і сучасній школі України. На основі узагальнення розрізнених матеріалів про становлення й розвиток теорії та практики фізичного виховання в доробку зарубіжної та української педагогічної думки визначено умови управління цією роботою в контексті реалізації інших виховних завдань тодішньої школи Буковини. Структуру наукового пошуку подано в таблиці І.1.
Теоретичний аспект системного аналізу в дисертаційній роботі охоплює основні положення теорії й практики, соціального управляння, теорії та методики фізичного виховання, його науково-методичного супроводу. Положення системного аналізу, якими послуговувалися в дисертаційній роботі конкретизовано в науково-понятійному апараті:
система - організоване складне ціле, сукупність чи комбінація компонентів, які перебувать у взаємозв'язку відповідно до єдиної мети діяльності /20/;
елемент (компонент) – неподільна частина системи за умови єдиноусталеного способу деталізації /137, 185/;
Таблиця І.1.
Системний аналіз фізичного виховання у структурі шкільної освіти Буковинського регіону досліджуваного періоду.
Теорія
системного підходу | Основні поняття та категорії
фізичного виховання | фізичної культури | управління
Методологія
Мета: довести ефективність запозичення управлінських рішень щодо системи фізичного виховання в освітній політиці Австро-Угорської імперії на Буковині означеної доби в сучасні умови діяльності її інституцій.
Об'єкт –освіта школярів Буковини доби Австро-Угорської імперії
Предмет – фізичне виховання школярів Буковини ІІ половини ХІХ – початку ХХ сторіччя.
Напрями дослідження
генетичний, структурний, функціональний
Рівні аналізу системи організації фізичного виховання
Аналіз організації фізичного виховання школярів в шкільній системі Буковинського регіону | Аналіз теорії й практики фізичного виховання в європейській педагогічній думці | Аналіз теорії й практики фізичного виховання в педагогічній думці України в складі Австро-Угорської та Російської імперій
Завдання дослідження:
розкрити організаційно-теоретичні основи управління системою фізичного виховання;
визначити особливості системи фізичного виховання школярів Буковини доби Австро-Угорської імперії;
виявити організаційну структуру і функції управління системою фізичного