КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни „Міжнародна економіка”

на тему:

„Макроекономічна рівновага”

Зміст

1. Загальне поняття макроекономічної рівноваги.

2. Сукупний попит

3. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періодах

4. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Список використаної та рекомендованої літератури.

1. Загальне поняття макроекономічної рівноваги

Досягнення макроекономічної рівноваги - центральна проблема як макроекономічної теорії, так і макроекономіки як науки прикладної. Під макроекономічною рівновагою розуміють досягнення таких народногосподарських пропорцій, за яких динаміка економічного розвитку характеризуватиметься бажаною стабільністю: без надлишків нереалізованого суспільного продукту, але й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх наявних виробничих ресурсів, але й без їх нестачі;з незмінними темпами економічного зростання, які б забезпечували повнокровне розширене відтворення суспільного виробництва. (В.М.Ковальчук "Макроекономіка" с.153-156). Розглянемо макрорівновагу з позицій класичної школи, що є однією з найбільш відомих в економічній науці. Якщо виходити із сучасних уявлень про економічну рівновагу, то класична модель виглядає малопрактичною хоча б тому, що вона виключає з аналізу фактор держави. Однак, знання класичної моделі необхідне, принаймні, з двох причин. По-перше, кейнсіанська теорія, завдяки, якій, власне, і виникла макроекономіка в сучасному розумінні, розвинулась на грунті конструктивної критики класичної теорії. Для більш ґрунтовного засвоєння кейнсіанської моделі необхідно усвідомлювати, що передувало її виникненню, від чого в ній з часом відмовились, а що сприйнялося і утвердилось. По-друге, такі сучасні теоріїї, як монетаризм та теорія, зорієнтована на пропозицію, грунтуються саме на класичній моделі макрорівноваги. Класична модель макрорівноваги грунтується на кількох гіпотезах:1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів, товарів, грошей та заощаджень(інвестицій). 2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів. 3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін, який врівноважує попит і пропозицію, і завдяки цінам відбувається автоматичне очищення ринків як від зайвого попиту, так і від зайвої пропозиції. Тобто класична економічна теорія виходить з двох основних положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, в якій рівень сукупних видатків

Y = C + I + G + Xn буде недостатній для закупки продукції, виготовленої при повній зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи можлива ситуація, коли AD = AS).

По-друге, навіть якщо ця ситуація виникає то одразу ж змінюється заробітна плата, ціни і ринкова ставка процента, слідом за спадом сукупного попиту пройде швидкий і незначний спад виробництва, що стабілізує ситуацію. Важливо, що грошовий ринок завжди гарантує рівність інвестицій і заощаджень, а звідси і повну зайнятість ресурсів. Можливе лише “добровільне” безробіття в рамках природного рівня. Це означає, що в точці рівноваги AD i AS об’єм виробництва Y завжди рівний потенціальному Y*.

Згідно класичної економічної теорії, основним фактором, визначаючим динаміку заощаджень та інвестицій, є ставка процента: якщо вона зросте, то домашні господарства починають відносно більше зберігати і менше вживати з кожної додаткової одиниці доходу. Ріст заощаджень домашніх господарств з часом приводить до зниження цін кредиту, що забезпечує ріст інвестицій.

Грунтуючись на другому з наведених положень класичної моделі, розглянемо спочатку ринок ресурсів.

Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція" — базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.

На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.

2. Сукупний попит

Сукупний попит (AD, Aggregate demand) — це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці

де С — споживчі витрати; 7 — інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — чистий експорт країни.

Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої) свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY, де С Х — номінальний обсяг доходу.

Звідси

Y = (MV)/P,

де С — рівень цін в економіці; Х — реальний обсяг доходу; М — кількість грошей в економіці; V— швидкість обігу грошей.

Рис 4 1 Крива сукупного попиту

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу.

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (РЇ) скорочуються реальні запаси грошових коштів (МІ /М,). Отже, знижується попит на товари і послуги (ADD та зменшується дохід (ЇМ,). Цим пояснюється обернена залежність між величиною А Ота рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const.

2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту.

3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що