ефективних традиційних зв'язків, міжнародної спеціалізації Кооперування, зокрема у металургії, транспортному і сільськогоському машинобудуванні, хімічній та легкій промисловості;*

раціональних контактів у сфері науки і техніки, особливо з проблем розроблення нових матеріалів і технологій, біотехнологій, проблем фізики низьких температур, ядерної фізики тощо.

Перспективним напрямом співробітництва має стати участь у вільних конференціях, програмах.

Країни Чорноморської зони економічного співробітництва (ЧЕС)

Крім країн зони ЧЕС, що входять до СНД та ЄС, Україна активно співпрацює з Туреччиною з метою виходу на ринки країн Близького Сходу для забезпечення диверсифікації джерел надходження нафтопродуктів, а також імпорту для легкої промисловості.

Завдання зовнішньої економічної політики України стосовно Болгарії та Румунії переважно зберігатимуться згідно з визначеними завданнями щодо відносин з країнами Центральної Європи.

Крім того, співробітництво з Болгарією та Румунією матиме важ-ливе значення для розвитку придунайської торгівлі.

Серед заходів, що сприятимуть створенню передумов для плід-ного співробітництва в рамках ЧЕС є такі, як подолання або зни-ження митних бар'єрів, укладення міждержавних угод про режим прибережної торгівлі, створення багатосторонньої системи розра-хунків з використанням спільного міждержавного банку відповід-них країн, створення ряду прибережних спеціальних (вільних) локальних економічних зон.

Країни Близького та Середнього Сходу

Активізація економічних стосунків з Ліваном, Кувейтом, Ту-реччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки зору забезпечення економіки України альтерна-тивними джерелами енергоносіїв та фінансовими «портфельни-ми» інвестиціями. Регіон може стати також великим споживачем інженерно-технічних послуг України по спорудженню промис-лових та цивільних об'єктів, транспортної і комунальної структу-ри. За певних умов доцільно буде співробітничати у розвитку трансконтинентальної системи транспорту та зв'язку. Виважена політика дозволить українським підприємствам військово-промис-лового комплексу одержати необхідні для конверсії кошти від тор-гівлі військовою технікою, озброєнням та ремонтними послугами.

Індія, Китай

Індія та Китай є одним із головних суб'єктів міжнародної тор-гівлі для України. Але подальше збільшення масштабів торгових операцій повинно доповнюватися розвитком виробничої коопе-рації з ефективним використанням фінансово-економічних мож-ливостей Китаю, дешевої сировини для легкої, харчової і хімічної промисловості — з Індії, а також науково-технічного потенціалу України. Необхідним є пошук резервів для значного збільшення експорту української продукції машинобудування і передових технологій на взаємовигідній основі, насамперед для реконструк-ції об'єктів, споруджених за часів колишнього СРСР.

Бразилія, Аргентина, Чілі та інші країни Латинської Америки

Протягом багатьох років між Україною та країнами Латино- американського континенту існували розгалужені економічні зв'язки (українська сторона здійснювала поставки енерготурбін, тракторів, екскаваторів, автонавантажувачів, кранів, українські фахівці брали участь у будівництві різноманітних об'єктів). Надалі потрібно поновити і розширити зв'язки, що існували раніше, для просування українських товарів на латиноамериканському ринку. Враховуючи заінтересованість Аргентини, Бразилії, Чілі в ре-алізації своїх національних космічних програм, корисним вбачає-ться співробітництво у сфері обміну ліцензіями та «ноу-хау» в аерокосмічній галузі.

Інші країни

Серед інших країн світу Україна співпрацюватиме і розширю-ватиме економічні зв'язки з країнами Північної (Єгипет, Марок-ко, Туніс та ін.) і Західної Африки (зокрема, Гвінейською Респуб-лікою), з іншими арабськими державами Середземномор'я, а та-кож з Ізраїлем.

Набуватимуть подальшого розвитку економічні зв'язки з Мек-сикою, з нафтовидобувними країнами — Індонезією, Брунеєм, Нігерією, Південно-Африканською Республікою.

Перспективи подальшого розвитку та вдосконалення зовніш-ніх економічних зв'язків України пов'язані з проведенням єдиної зовнішньоекономічної політики держави, реалізацією її економіч-них інтересів і безпеки, проникненням та зміцненням позицій на-ціонального товаровиробника на зовнішніх ринках товарів та пос-луг, посиленням конкурентоспроможності української продук-ції, збільшенням її експорту, надходжень іноземних інвестицій, здійсненням контролю за надходженням в Україну валютних цін-ностей, захистом прав і законних інтересів України, вітчизняних та зарубіжних суб'єктів господарської діяльності.

Література

1. Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасно-му світі. — К.: Наукова думка, 1991. — 400 с.

2. Рубський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах // Економіка України. — 1999. —№4.—С. 4—15.

3. Левшин Ф. М. Мировой рьшок: коньюнктура, ценьї й маркетинг. — М.: Международньїе отношения, 1993. — 260 с.

4. Семінков С. Єдиний ринок Європейського Союзу: деякі аспекти податкової гармонізації // Економіка України. — 1999. — № 3. — С. 70—75.