Тема 2. Еволюція МЕВ

-1-

Формування сучасного світового господарства, міжнародних економічних відносин пройшло тривалий історичний процес протягом якого людство пройшло шлях від певісно-общинного стада до всесвітніх економічних відносин, від кам’яної сокири – до комп’ютерів. Формування МЕВ і СГ – історія розвитку виробничих сил суспільства, а також суспільного поділу праці.

Еволюція МЕВ – їх розвиток, зміна їх типів

Перший етап і тип МЕВ – доколоніальний. За часом він є найбільш тривалим оскільки він охоплює первіснообщинний, рабовласницький і феодальний періоди.

Зв’язки між народами починалися і розвивалися шляхом багатовікової еволюції, починаючи ще з племен. На перших етапах розвитку держав стародавнього Сходу велике значення має обмін с\г продукції на технічну сировину. Зовнішня торгівля в країнах Далекого Сходу була мало розвинута, в той же час, в античних полісах Стародавньої Греції вона переважала внутрішньо. Великим попитом користувалися вироби з Вавилону. Понад 500 років ассірійські купці виконували роль посередників в експорті Вавілонських текстильних виробів. Це все виготовлялося на північний захід.

Міжнародна торгівля у І тис до н.е. переходить від старої експортно-імпортної системи до більш доходної транзитної. Великим центром посередницької торгівлі (4-5 ст. до н.е.) був Карфаген, через який проходили товари з Фінакії, Єгипту, Малої Азії та Сахари…

Посередницька торгівля сприяла більш широкому розподілу ресурсів і товарів, а значить формуванню і розвитку потреб і таким чином стимулювало наростання виробництва.

Вже в І-му тис. до н.е. відзначився поділ обміну між ринками залежно від характеру пропонованих товарів, транспортування і залежно від виробництва та споживання товарів.

Так відокремилися ринки рабів від ринку хлібів.

Натуральне господарство продовжувало своє існування. Типовою формою феодальної торгівлі був ярмарок, куди звозилися товари з різних країн. В 16-17 столітті ярмарки були значно поширені у Франції, Англії та інших країнах, де відбувалася оптова торгівля товарами, які користувалися великим попитом (вовна, шкіра, сукно, золото, тканини, метал, зерно, прянощі і т.д.)

В міру зростання виробництва та поділу праці і поширенню товарно-грошових відносин зовнішня торгівля набирала швидких темпів.

Основним напрямом міжнародної торгівлі цього періоду вважають торгівлю між Європейськими країнами і сходом. ДО 11 ст активну роль у цій торгівлі відігравали арабські та візантійські купці.

Великим торговельним центром стають Венеція та Генуя.

ІІ регіон – Європа, де виникли великі осередки морської торгівлі: Індія….

Зросли зв’язки між її ПН і Зх частинами.

ІІІ р-н – Близький схід і Візантія та Арабські держави (роль посередника).

-2-

Колоніальний період МЕВ охоплює період з 16-сер 20 ст. Його початок співпадає з періодом розпаду феодалізму і зародження капіталізму. Великі географічні відкриття зумовили 2 головні наслідки: створені перші колоніальні імперії (Іспанська в Америці, Португальська в Азії); сприяли виникненню світової торгівлі (світового ринку). За короткий час в сітку міжнародної торгівлі були втягнуті всі частини світу, але ці зв’язки були однобічними. В Європу вивозилися дорогоцінні метали, чай цукор, опій, прянощі. Головні торговельні шляхи з внутрішніх морів перемістилися в атлантичний та індійський океани. Найбільші порти Європи: Лісабон, Сельвія, Антверпен, Амстердам.

Географічний поділ праці поглиблювався і розширювався, але він ґрунтувався на грабіжництві і нееквівалентному обміні.

У початковий період імперіалізму (70 рр 19 – поч 20ст) здійснювався перехід від капіталізму від вільної конкуренції до його вищої стадії імперіалізму. Відбувалися перші зародки монополізації, з’явилися нові форми власності (АТ)…. Міжнародні монополії раннього періоду розвитку імперіалізму стали посередниками сучасних транснаціональних корпорацій, які становлять в наш час основу світового господарства.