- інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці.

Нині країни світового співтовариства можуть ефективно розвивати виробничі процеси на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію, вико-ристовуючи процеси спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародно-му рівні. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищи-ти її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу;

- необхідність об’єднання зусиль країн для розв'язання глобальних проблем (екологічних, продовольчих тощо); потреба у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії тощо), доцільність об’єд-нання господарських зусиль країн-партнерів для освоєння багатств Світового океану й космосу, для збереження уже набутих людських знань, ідей і для пе-рероблення й використання все складніших інформаційних систем, створен-ня міжнародного інформаційного банку даних, яким могла б користуватися відповідно до своїх потреб кожна країна світового співтовариства.

Формуванню цілісності світового господарства сприяє розвиток відповідної інфраструктури: прокладання трансконтинентальних залізниць, світових систем зв’язку та ін.

Україна надзвичайно мало бере участь у міжнародному поділі праці (у техніко-економічних відносинах з розвинутими країнами), що значною мірою успадковано від СРСР, зумовлено низькою конкурентоспроможністю її продукції, складністю умов проникнення на світовий ринок з передовими техно-логіями (наприклад, в аерокосмічній галузі промисловості), відсутністю дос-татньої кількості підготовлених кадрів для реалізації цих проектів тощо. Вод-ночас Україна займає надзвичайно важливе геополітичне становище в центрі Європи, багата природними ресурсами, забезпечена висококваліфікованими кадрами, посідає провідні позиції в окремих галузях науки. За раціональної внутрішньої і зовнішньої політики вищих ешелонів влади вона може завдяки цим факторам зайняти достойне місце в світовому господарстві.

Список використаної літератури.

Мочерний С.В., Довженко М.В. Економічна теорія: Підручник. — К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. — 856 с. (Альма-метр).

Мочерний С.В., Політична економія: Навч. Посіб. — К.: Знання-Прес, 2002. — 687 с. — (Вища освіта ХХІ століття).

Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д.Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2004. — 615 с. — (Вища освіта ХХІ століття).

Економічна теорія: Курс лекцій (для студентів неекономічних спеціальностей). — Чернівці, 1999. — 343 с.

Старостенко Г.Г., Політична економія: Посіб. для дистанц. навчання та індивід. роботи. — К.: Університет „Україна”, 2004. — 160 с.

Додаток 1.

Додаток 2.