виступають нецінові фактори пропозиції, які можна поділити на дві основні групи (за сферами діяльності цих факторів):
фактори у сфері виробництва;
фактори у сфері продажу товарів.
Серед нецінових факторів пропозиції, які діють у сфері виробництва, треба виділити такі:
Зміна цін на ресурси. Як зазначалося вище при тлумаченні
закону пропозиції, між витратами виробництва і пропозицією існує
тісний зв'язок, тобто зниження ціни на ресурси зменшить витрати
виробництва і приведе до зростання пропозиції при тій же ціні.
Наприклад, можна очікувати, що зниження цін на мінеральні добрива
приведе до зростання пропозиції продукції сільського господарства.
Зміна технології. Вдосконалення технології означає, що
застосування нових знань дає можливість ефективніше, тобто з меншими витратами ресурсів, виробляти одиницю продукції. Це означає, що при даних цінах на ресурси зменшаться витрати виробництва, що приведе до зростання пропозиції.
3. Зміна податків і субсидій. Виробники розглядають практично всі податки і платежі в бюджет як витрати виробництва. Тому зростання цих податків і платежів збільшує загальні витрати виробництва, що приводить до спаду пропозиції. Субсидії ж, навпаки, є антиподом податків, і вони, очевидно, прямо пропорційно пов'язані із зміною пропозиції. Наприклад, значні обсяги субсидій досить тривалий час підгримували на достатньому рівні виробництво хліба в Україні при відносно низькій ціні.
Серед факторів, які діють у сфері продажу товарів, найважливіші такі:
Ціни на інші товари. Ці ціни здатні суттєво змінити пропо-зицію даного товару. Наприклад, видавництва наукової літератури різко скоротили в останні роки видання книжок з точних наук через швидке зростання цін на книжки з економічних і правових знань.
Зміна числа продавців. Очевидно, що пропозиція і число її пред'явників, тобто продавців, перебувають у прямій залежності. Чим більше продавців, тим більшою буде пропозиція даного товару.
Очікування виробників або продавців. Очікування зміни ринкової кон'юнктури в майбутньому теж суттєво впливають на рівень пропозиції в даний час. Проте спрогнозувати наслідки таких очікувань досить важко. З одного боку, очікування зростання найближчим часом ціни певного товару суттєво зменшить бажання продавати товар за існуючою на даний момент ціною, що приведе до зниження поточної пропозиції. Проте, з іншого боку, подібні очікування можуть посприяти нарощуванню потужностей по
виробництву даного товару, а також переливу сюди капіталів із
менш перспективних галузей, що викличе зростання пропозиції.
Отже, під впливом перерахованих факторів пропозиція за певний товар змінюється, що, очевидно, супроводжується зміщенням кривої пропозиції (додаток 2) на деяку нову позицію вліво S, - при зменшенні або на деяку нову позицію вправо S2 - при збільшенні пропозиції.
2.3. Еластичність та коефіцієнт еластичності.
Щоб знати конкретну величину зростання або зниження попиту і пропозиції (коли, скажімо, ціна зростає на 20 % або дохід зменшується на 10 % та ін.) користуються поняттям еластичності, яке поряд із коефіцієнтом еластичності розкри-ває, здебільшого, кількісний аспект дії закону попиту і пропозиції. Елас-тичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, які їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів.
У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни іншої змінної величини (таке визначення дали англійські економісти Р. Піндайк і Д. Рубенфільд). Найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.
Основними чинниками, що впливають на цінову еластичність попи-ту є: 1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі на них ціни, тим еластичніший попит); 2) питома вага продукту в доходах споживача (чим важ-ливіше місце посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вища еластичність попиту на нього за змінності всіх інших умов); 3) елас-тичність періоду здійснення вибору (чим довший період часу для ухва-лення рішень, тим еластичніший попит на товар); 4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкошів і товари широкого вжитку (попит я предмети розкошів переважно, еластичний, на товари широкого вжит-ку — нееластичний).
Еластичність у випадку зміни ціни показує, яка зміна попиту у відсотках відбувається із зниженням ціни, наприклад, на 1 %. Ця залежність виражається формулою
Ер= відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит /відсоткова зміна ціни
Відсоткові зміни визначають діленням величини зміни в ціні на початкову ціну та відповідних змін кількості товарів, на які відсоткова зміна зумовлює зменшення попиту, на ту кількість продукції, на яку спочатку був попит. Тому цю формулу можна записати так:
Ер= (відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит/відсоткова зміна ціни)/(зміни цін/початкова ціна)
Еластичність попиту залежно від зростання ціни, переважно, є від'ємною величиною. Це означає, що зі зростанням ціни попит на товар зменшується.
Слід також виділити перехресну еластичність попиту, яка у випад-ку значної зміни ціни на один товар показує тенденцію зміни попиту споживачів від одного товару до іншого. Коефіцієнт такої еластичності показує певною мірою зміну попиту на один товар у відсотках залежно від зміни ціни іншого товару на 1 %.
Головними особливостями еластичності попиту на товар є зростан-ня еластичності на нього: а) зі зростанням його замінників і набли-женням їхньої якості (сукупності споживчих вартостей) до якості то-вару; б) зі збільшенням можливостей його використання. Водночас зни-ження еластичності попиту на товар відбувається зі зростанням значу-щості потреб, які задовольняє цей товар, обмеженості доступу до нього, тривалості періоду існування товару та ін.
Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Вона залежно від ціни є відсотковою зміною пропонованої кількості товарів внаслі-док одновідсоткового зростання ціни. Переважно таке значення елас-тичності позитивне, оскільки вища ціна — стимул для виробників збільшувати випуск товарів.
Особливість