Яку точку на відрізку ВЕ вибире користувач – залежить від його переваг. Для моделювання переваг ми використаємо звичайний апарат кривих байдужості - в даному випадку, між поточним і майбутнім використанням. Поєднання обсягів поточного і майбутнього споживання, що знаходяться на одній кривій байдужості - одинаково сприятливі для людини. Так як споживання і в одному і в другому періоді має властивість “позитивного” блага (чим більше – тим краще), тому коли вище (дальше від початку координат) знаходиться крива байдужості - тим вища корисність для людини. [№32, ст. 12]

Дуже важливим для нашого дослідження є введення терміну норма національних заощаджень (ННЗ). Цей показник характеризує схильність суспільства до нагромадження фізичного капіталу в довгостроковому періоді. Коли суспільство багато заощаджує, то її фізичний капітал швидко зростає, а це, в свою чергу, збільшує потенційний обсяг виробництва (ВНП). І навпаки, коли відбувається зворотній процес, ННЗ низька, фізичний капітал зношується і економічна система починає занепадати. В таблиці 1.1. Показано порівняльний аналіз ННЗ розвинутих країн світу.

Таблиця 1.1Показано порівняльний аналіз ННЗ розвинутих країн світу. [№24, cт. 16]

Країна | ННЗ (% до ВНП)

Японія | 20,7

ФРН | 14,0

Канада | 13,6

Франція | 9,9

Великобританія | 7,4

США | 7,2

Ми підійшли до вирішення основного питання, – а саме, що спонукає економічну систему до подальшого розвитку і яку роль відіграють в цьому процесі інвестиції?

Суспільство, заощаджуючи певну частку свого доходу, змінює темп приросту ВНП, і без сумніву, що економічна система, яка заощаджує більше доходу для поповнення фізичного капіталу, буде розвиватися швидше, ніж економіка з нижчим заощадженням. [№24, cт. 16]

На рис. 1.7 точка С відображає стан рівноваги в економіці. В цій точці заощадження такі ж, як і необхідний рівень інвестицій. Для прикладу припустимо, що суспільство вирішило заощадити більшу частку свого доходу, тобто норма заощаджень зросла. Таке зростання відображене переміщенням графіку заощаджень вверх, і тепер, відповідно, кожному попередньому рівню співвідношення квапіталу і робочої сили (к), а також рівня доходу відповідають більші заощадження. Дана ситуація характерна для економіки в стійкому стані: заощадження зростуть разом з рівнем необхідних інвестицій, що в свою чергу призведе до заощадження понад необхідного рівня, щоб маса капіталу на душу населення залишалася незмінною. Заощаджується достатньо, щоб маса капіталу на душу населення зростала. [№37, cт. 13]

Рис. 1.7 Збільшення відсотка, який становить заощадження від доходу

На рис. 1.7 таке зростання буде тривати до точки С. У точці С більших заощаджень вистачає саме для утримання на одному рівні більшої маси капіталу. У точці С збільшилася маса капіталу і ВНП на душу населення, збільшилися одночасно заощадження і рівень необхідних інвестицій. Характерно, що для економіки перехідного періоду з підвищенням відсотка, який становить заощадженнявід доходу, темпи приросту всього ВНП на душу населення зростуть. Це випливає з того, що величина співвідношення капіталу і робочої сили збільшується у початковому стійкому стані економіки з к* до к**, коли економіка перебуває у новому стійкому стані. Величина співвідношення капіталу і робочої сили може зрости лише за рахунок того, що маса капіталу зростає швидше, ніж робоча сила (і амортизація основного капіталу). Отже, зазначимо, що збільшення норми заощаджень по довгостроковому періоді збільшує ВНП і масу капіталу на душу населення, але темпи приросту маси капіталу і ВНП не змінюються. У перехідному періоді темпи приросту ВНП і маси капіталу підвищуються порівняно з темпами у стійкому стані економіки. Отож, як і слід було сподіватися, у короткостроковому періоді збільшення відсотка, що становлять заощадження від доходу, означає швидше зростання ВНП.

А)

Рис. 1.8 Динаміка приросту ВНП на душу населення і динаміка темпів приросту ВНП

Рис. 1.8 саме підкреслює наші висновки. На ньому зображено рівень ВНП на душу населення. Починаючи з рівноважного стану у довстроковому періоді у момент to, зі збільшенням відсотка доходу, що заощаджується, збільшується величина заощаджень та інвестицій, зростає маса капіталу на душу населення, а також ВНП на душу населення.Такий процес триватиме з дедалі меншою інтенсивністю. Рис. 1.8 [№11, ст. 14-17] відображає темп приросту ВНП з початкового (стійкого) стану економіки внаслідок підвищення відсотка заощаджень від доходу. В цій ситуації відразу зроствають темпи приросту ВНП (швидше збільшується маса капіталу), а отже інтенсивніше зростає ВНП. В міру накопичення капіталу темпи приросту ВНП сповільнюються і врешті стають такими ж, як і приріст населення країни. [№11, ст. 22]