стихійних дій товаровиробників. Обмінюючи продукти своєї праці, вони виражають їхню вартість єдино можливим способом - через інші товари, які в силу цього й виступають в еквівалентній формі. Ці висновки повністю можуть бути застосовані не лише до простої, але й до всіх наступних форм вартості, включаючи й грошову.
Повна або розгор-нута форма вартості
У міру подальшого розвитку обміну на зміну простій формі вартості приходить повна або розгорнута форма вартості. В ній товару, що знаходиться у відносній формі
вартості, протистоять багато інших товарів-еквівалентів, через які
він може виразити свою вартість. Наприклад:
Велика кількість товарів-еквівалентів свідчить про розши-рення сфери обміну. Обмін стає регулярним явищем. Разом з тим мінові пропорції все більшою мірою починають визначатися вартостями товарів, тому що обмін перестає бути обміном подарунками, як переважно при простій формі вартості, а набуває характеру ділових господарських стосунків, в основу яких закла-дається затрачена праця.
Проте, коли в обмін систематично у великих кількостях ста-ли надходити продукти праці, виникли певні труднощі. Напри
Відносна форма Еквівалентна форма
клад, власникові товару "А" потрібен товар "Бі", а власникові товару "Бт" не потрібен товар "А", він хоче придбати товар "Т?2", Безпосередній обмін у такому випадку відбутися не може. Власник товару "А" повинен поміняти його спочатку на товар "Б2", а потім "Бг" - на товар "Б!*'. Безумовно, це значно ускладнювало процес обміну. Про труднощі такого обміну свідчить приклад, який наводить відомий англійський мандрівник В. Камерон'461 з практи-ки свого подорожування по Африці. "Забавно було бачити, - пише він, - як мені довелося платити плату за найом човна на ринку в Кавелі, на березі Тангайнакі. Агент Саіда вимагав плати слоновою кісткою, якої в мене не було; тоді я дізнався, що Магомет ібн-Саліб має слонову кістку й бажає за неї мати сукно; проте ця звістка принесла мені ще мало користі, доки, нарешті, я не почув, що Магомет ібн-Гаріб має сукно й бажає мати дріт. На щастя, він у мене був і, таким чином, я дав Магомету ібн-Гарібу необхідну кількість мідного дроту, він передав Магомету ібн-Салібу сукно, а цей, у свою чергу; дав агентам Саіда слонову кістку; тоді лише я отримав від останнього право користуватися човном".
Загальна форма вартості
У результаті потреб обміну стихійно появ-ляється один товар, у якому починають вимі-рювати свою вартість усі інші товари. Повна
або розгорнута форма вартості поступається місцем загальній (еквівалентній) формі вартості:
Товари Товар
А1
А2
АЗ
Ап
Відносна форма
Еквівалентна форма
Товар, за яким закріплюється властивість безпосередньо обмі-нюватися на будь-який інший товар, отримав назву загального еквівалента. В різних народів і на різних етапах історії в ролі загального еквівалента виступали різні продукти (худоба, хутро, шкіра, слонова кістка, зброя), а з розвитком рабовласництва -раби. Практично такий товар стає грішми, правда, ще в досить недорозвиненому вигляді.
Але й ця форма вираження вартості не вирішувала всіх супере-чностей обміну. По-перше, товар-еквівалент, набувши подвійної споживної вартості (одна - задоволення потреб в обміні, друга -задоволення потреб людей у споживанні), з одного боку, як загаль-ний еквівалент повинен постійно знаходитися в обміні, а з іншого, як звичайна споживна вартість вилучатися з обміну й надходити в споживання. Наприклад, якщо вівця виступала в ролі товару-еквівалента, вона повинна була постійно знаходитися в обміні, обслуговуючи акти купівлі-продажу. Але ж вирощується вівця для того, щоб з неї мати вовну й м'ясо. В цій якості вона не може тривалий час перебувати в обміні. Потреби споживання вимагають вилучення її з обігу. По-друге, в силу першої суперечності, а також через інші причини товар-еквівалент часто змінювався. Це викли-кало серйозні труднощі в обміні. По-третє, недоліком загальної форми вартості було й те, що товар, який виступав загальним еквівалентом, виконував цю роль на відносно невеликій території. Так, наприклад, у першій третині 19 ст. (за свідченнями дослідни-ків Африки) кожна область Абіссінії мала свій загальний еквіва лент, до якого входили намисто, пляшки, тютюн, чорний перець, пакети товстих швейних голок, тканини, куски кам'яної солі.
Грошова форма вартості
У зв'язку з цим поступово майже скрізь, де людство дійшло в своєму розвитку до викорис-тання в обміні товару-еквівалента, ця роль
почала закріплюватися за металом - бронзою, залізом, а потім сріблом і золотом. Так з'являється грошова форма вираження вартості. З прикладу ми бачимо, що грошова форма вартості відрізняєть-ся від загальної лише тим, що роль загального еквівалента в ній міцно закріплюється за одним товаром - золотом, яке й стає справжніми грішми. Причому, золото, як показує попередній аналіз, не є грішми за своєю природою. Воно стає ними лише в результаті тривалого історичного процесу розвитку товарного виробництва, обміну й форм вартості, впродовж якого людство перепробувало в цій якості різні товари й зупинилося на золоть Чому? Тому, що як благородний метал воно досить тверде, тугоп-лавке, кислототривке. Золото за своїм складом однорідне, його зручно ділити на частини. Нарешті, золото - досить трудомісткий метал і тому має високу вартість.
Сутність грошей
Отже, гроші виникли не як плід свідомої домовлено-сті людей про введення грошового обігу й не в результа-ті декретування їх державою, а як товар, що виконував роль загального еквівалента. Тобто, гроші - це особливий товар, який стихійно виділився з усіх інших товарів для виконання функції загального еквівалента. А виконувати цю роль гроші могли саме тому, що вони самі були втіленням людської праці.
З появою грошей весь товарний світ остаточно розколовся на