Функцію грошей як засобу утворення й нагромадження скарбів
може виконувати лише наявне золото. В умовах паперово-
грошового обігу (мова про нього далі) мають теж місце спроби
нагромадження (збереження) поруч із золотом і паперових грошей.
Проте в результаті інфляційних процесів вони швидко знеціню-
ються. Прикладом є катастрофічне знецінення грошових нагрома-
джень населення України в період 1992-1995 рр., що знаходилися
на рахунках ощадного банку країни. Це яскраво підтверджує
висновок про неможливість заміни золота паперовими грішми в
функції засобу утворення скарбів.
Пї ^ І 3 розвитком товарного обігу час реалізації

І і—' товарів все частіше відривається від часу їх

оплати. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментною передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з опла-тою в майбутньому. Продавець у таких відносинах стає кредито-ром, покупець - боржником, а гроші починають виконувати функцію засобу платежу.

Необхідність перевозки золота з'являється лише у випадку виник-нення заборгованості, яка не покривається шляхом взаємних розрахунків.

Схема 53 Функції грошей |

Функції

г

Міра вартості | Засіб обігу

Засіб нагромадження | Засіб платежу

г

Світові гроші

Незважаючи на те, що природі світових грошей відповідає їх функціонування в формі золотих зливків, у практиці міжнародних розрахунків застосовуються й грошові знаки окремих держав. Причому роль замінників світових грошей виконується валютою тієї країни, яка в певний період посідає провідне місце в світових економічних зв'язках. Так, до першої світової війни в ролі світової валюти функціонував переважно англійський фунт стерлінгів. Згодом ця роль перейшла до американського долара.

Грошова система

Гроші виступають основним інструментом функці-онування ринкової економіки. Це обумовлюється тим, що вони опосередковують усі економічні відносини людей з приводу купівлі-продажу результатів їхньої діяльності. Свої функції гроші виконують у результаті безперервного руху в сфері обігу.

Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично формується в країні й закріплюється її законами. Ця система включає в себе ряд взаємопов'язаних елементів:

а) масштаб цін національної грошової одиниці, якій забезпечує
її купівельну спроможність;

б) певний порядок карбування національних моцет;

в) емісія державних грошових знаків і порядок їхнього обігу
(забезпечення, випуск, вилучення);

г) організація й регламентація безготівкового обороту;

д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів (казначейство), центральний емісійний банк).

Сучасна грошова система є результатом багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Як вона сформувалася? Історії відомо три типи загальних еквівалентів: товарний, металево-чеканний та емісійний (вексельно-депозитний). Тобто, спочатку грішми були товари (товаро-гроші) - худоба, зерно, хутро, при-краси тощо. Згодом в якості грошей стали виступати благородні метали (золото, срібло). Основним видом гроіпей цього періоду були монети'48'. І, нарешті, виникають кредитні гроші в формі паперових грошей (казначейські білети, банкноти) - банківських рахунків, чеків, кредитних карток, електронних грошей.

Відповідно до цього формувалися й грошові системи. Якщо на першому етапі, коли в якості грошей виступали товари, про грошову систему мови не могло бути, то двом останнім типам загальних еквівалентів (металево-чеканному й емісійному) відпові-дають і два види грошових систем: металева й кредитно-грошова.

Золотий стандарт

Розквіт металевого грошового обігу припадає на епоху "золотого стандарту", тобто, період золотого монометалізму, який найбільшого розвитку набув у 20-ті рр. XIX ст. в Англії й став у 70-ті рр. міжнародним. Золотий монометалізм проіснував у національному грошовому обігу до 30-х, а в міжнародному - до 70-х рр. XX ст., поступившись місцем нерозмінним на золото кредитно-паперовим грошам.

Золоті монети в період золотого стандарту вільно вироблялися різними країнами й вільно обмінювались між ними. На золоті монети також- вільно обмінювалися паперові й кредитні гроші, які знаходилися паралельно із золотими грішми в обігу. Це забезпечу-вало стійкість валютних курсів^9', бо ціна золота й золотий паритет'50' збігалися.

Після першої світової війни (починаючи з 1924 р.) в країнах, які мали значні золоті запаси (Великобританія, Франція, Японія), вводиться золотозливковий стандарт. В інших країнах, які не мали достатньої кількості золота (Німеччина, Австрія, Данія та ін.). - золотодевізнийі51] стандарт. Що це означає?

При золотозливковому стандарті банкноти обмінювалися на золото в зливках. Обмін здійснювався на великі суми. У Франції, наприклад, - на суму не меншу 215 тис. франків, що відповідало зливку золота вагою 12,7 кг. При золотодевізному стандарті банкноти спочатку обмінювалися на валюту інших країн (у яких був золотозливковий стандарт), а потім на золоті зливки. Такий обмін відбувався в основному при погашенні дефіциту платіжного балансу'52'.

На початку 30-х рр. золотий стандарт практично перестав існу-вати. В 1944р. Бреттон-Вудська міжнародна конференція, на якій був утворений міжнародний валютний фонд (МВФ), поклала початок нової валютної системи, основаної на золотодоларовому стандарті. Це означало, що головною резервною валютою, через яку здійснювалися кінцеві міжнародні розрахунки, був визнаний долар США. Долар практично став представником золота в обігу.

Це було зумовлено тим, що США ще з 1934р. взяли на себе зо-бов'язання обмінювати долари на золото ціною 35 дол. за одну тройську унцію'53'. Отже, золотий паритет (вміст) долара складав 31,1035:35=0,888671 г золота.

Відповідно до цього члени МВФ стали встановлювати курс сво-їх валют спочатку по відношенню до долара, а потім