3) діяльності з закупівлі у населення продукції (заготівельної діяльності), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається з розрахунками у безготівковій формі. Це стосується заготівельних пунктів, до яких відносяться пункти приймання:

- склотари,

- макулатури, паперових, картонних і ганчіркових відходів;

- сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;

4) діяльності у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні). Це стосується їдалень, кафе, роздавальних пунктів харчування на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах, які обслуговують виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.

4. Хто повинен придбавати патент

Загалом до кола осіб, яким необхідно придбавати патент, належать:

- юридичні особи;

- суб'єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи (резиденти та нерезиденти);

- відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Законодавець обмежує і строго визначає коло осіб, які придбавають торговий патент, та вказує, що не допускається визначення суб'єктів патентування:

- рішеннями органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- іншими нормативно-правовими актами, крім Закону "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Однак є деякі відхилення від цієї норми.

Так, платники фіксованого сільськогосподарського податку, згідно із законом України від 17.12.98 р. №320-XIV, звільнені від придбання торгового патенту. Відомо, що платники фіксованого податку можуть провадити торговельну діяльність не тільки продукцією власного виробництва, а й товарами, придбаними за договорами купівлі-продажу, обміну тощо. Статтею 2 Закону від 17.12.98 р. №320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що у разі, коли за звітний період валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів його переробки становить менш як 50% загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах, в тому числі і придбаває торговий патент. Це ж саме зазначено у листі ДПАУ від 05.03.99 р. №3271/7/15-1317 "Щодо порядку придбання торгового патенту платниками фіксованого сільськогосподарського податку".

Отже, можна зробити висновок, що за таких обставин платники фіксованого податку теж мають придбати торговий патент.

Критерієм, за яким суб'єктам підприємництва необхідно придбавати торговий патент, є провадження таких видів діяльності:

- торгівлі за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток;

- операцій з обміну готівкових валютних цінностей, включаючи операції з готівковими платіжними засобами в іноземній валюті, та з кредитними картками;

- надання послуг у сфері грального бізнесу;

- надання побутових послуг.

5. Хто не придбаває торговий патент

Ми з'ясували, що торговельна діяльність і діяльність з надання побутових послуг, в основному, вимагає придбання торгового патенту.

Проте є підприємства, що провадять таку діяльність без придбання торгового патенту. Серед них:

- підприємства і організації Укоопспілки;

- підприємства і організації військової торгівлі;

- аптеки, які перебувають у державній власності;

- торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування (магазини виїзної торгівлі, автомагазини);

- суб'єкти підприємницької діяльності, створені громадськими організаціями інвалідів.

Умови, необхідні для звільнення таких суб'єктів від придбання торгового патенту:

- організації інвалідів повинні мати податкові пільги згідно з чинним законодавством;

- торгівля повинна здійснюватися виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих";

- сільськогосподарські товаровиробники - платники фіксованого податку (крім випадку, що наведений вище);

- підприємства легкої та деревообробної промисловості, розташовані у Чернівецькій області і є учасниками економічного експерименту на період його проведення (згідно із законом від 13.01.2000 р. №1375-XIV);

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Підприємці - фізичні особи, щоб отримати право провадити торговельну діяльність чи надавати побутові послуги без патенту, мають відповідати одному з таких критеріїв:

- здійснювати торгівлю з лотків, прилавків і сплачувати ринковий збір за місце для торгівлі на ринках усіх форм власності;

- сплачувати податок на промисел;

- сплачувати фіксований податок;

- здійснювати продаж продукції бджільництва;

- здійснювати продаж продукції рослинництва, птахівництва, тваринництва, що вирощена в підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках. (Важливо те, що така продукція повинна бути отримана в особистому господарстві і для уникнення всіляких непорозумінь з податковою службою необхідно мати документи, які підтверджують право на власність або користування таким господарством чи ділянкою);

- сплачувати державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна.

У цьому випадку майно кожної окремої категорії може бути відчужено не частіше одного разу на календарний рік (наприклад, продаж одного автомобіля, однієї квартири, одного телевізора).

6. Скільки коштує патент

Залежно від роду діяльності, яку провадить підприємець, та виду патенту його вартість встановлюється органами місцевого самоврядування або визначається у Законі "Про патентування". Вона може бути:

- фіксованою;

- диференційованою.

Так, вартість торгового патенту на провадження торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів і за календарний місяць становить:

- на території м. Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

- на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

- на території інших населених пунктів - до 80 гривень;

- в курортних місцевостях або на територіях, прилеглих до митниць, інших пунктів переміщень через митний кордон - до 320 гривень.

Вартість торгового патенту на провадження діяльності з надання побутових послуг також встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг та виду побутових послуг в таких межах:

- на території м. Києва, обласних центрів -від 60 до 320 гривень;

- на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів