лише дотична до бюджетної лінії. Оптимум знаходиться в точці.
Рисунок 2.7. Оптимумізація вибору споживача
Напевне, споживач хотів би досягти точки , але цей рівень корисності виходить за межі бюджетної лінії. Також споживач має можливість вибрати набори і , які мають спільні точки з бюджетною лінією, але вони знаходяться на нижчій кривій байдужості . Крім того, ці точки нераціональні. В межах тієї ж суми видатків споживач може обрати єдиний кошик Е вищого рівня корисності.
Найпривабливіший для споживача кошик називається оптимальним вибором або рівновагою споживача. Досягнувши рівноваги, споживач не має стимулів до зміни свого стану, – за інших рівних умов у не існує жодної можливості покращити його добробут. Будь-який інший набір товарів або недосяжний, або лежить на поверхні байдужості нижчого рівня. Саме тому точки на рис. 2.7 та на рис. 2.8 є точками рівноваги споживача.
Рисунок 2. 8. Рівновага споживача
Можна обґрунтувати рівновагу споживача алгебраїчно. Лише в точці , де бюджетна лінія і крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий. Як ми знаємо, нахил кривої байдужості відображає гранична норма заміни , а нахил бюджетної лінії – співвідношення цін . Тобто в точці рівноваги: або .
Ця рівність є рівнянням рівноваги споживача, аналогічним одержаному за кардиналістською версією. Рівняння рівноваги відображає не тільки умови оптимізації споживчого вибору, але й умови оптимізації в ринковій економіці в цілому: оптимізація досягається тоді, коли гранична вигода дорівнює граничним витратам .
У цій моделі також знайшло відображення фундаментальне припущення прихильників теорії граничної корисності про те, що пропорції обміну товарів і ринкове ціноутворення ґрунтуються на корисності.
3. Висновки
Опанувати вмінням розуміти й керувати поводженням споживача, "довідатися покупця" не так просто. Споживач нерідко говорить про свої бажання й потреби одне, а, виявившись у супермаркеті, купує щось зовсім інше. Покупець просто не усвідомлює спонукальних мотивів такої покупки, може передумати в останню хвилину. Вивчення споживчого поводження — складна наука. У своїй роботі я виклав основні принципи теорії споживчого поводження, однак, розглянути всю тему в одній роботі неможливо. Більше глибоким вивченням стереотипів поводження цільового споживача, його потреб, переваг, сприйняття їм товару займаються маркетологи.
4. Список використаної літератури
Грегори Мэнкью. Принципы экономикс. С-П., 1999.
Филип Котлер. Маркетинг менеджмент. С-П.,1999.
Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища школа, 1995.
Экономическая теория: Учебник для вузов/К. Говард, Г. Журавлёва, Н. Эриашвили. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 278