Існує кілька основних передумов, що створюють бар'єри для входження:
Переваги і відданість споживачів. За наявності деякої диференціації між продуктом продавців, що конкурують, покупці звичайно мають свої переваги і прихильність певним існуючим моделям (маркам) виробів. Це означає, що хто знову виходить на ринок, повинен бути готовий до значних витрат на рекламу і просування товару для подолання відданості споживачів і створення власної клієнтури. Це коштує часу і грошей. Це не тільки необхідність затрат коштів на маркетинг у більшому обсязі, ніж в існуючих фірмах (що дає існуючим фірмам витратні переваги), а й капітальні витрати на придбання нової марки (на відміну від капіталу, який затрачується на оснащення ви-робництва), що не можуть бути компенсовані і не мають звичайної форми капіталу. Вони можуть бути названі ри-зикованими інвестиціями.
7. Державні заходи і політика. Державні служби можуть обмежувати або навіть забороняти вхід на ринок різними спосо-бами, наприклад, ліцензуванням і необхідністю одержати спеціаль-ний дозвіл. Прикладами таких регульованих галузей можуть служити вантажні перевезення автотранспортом, радіо- і телевізійні станції, роздрібна торгівля спиртними напоями, залізниці. Вхід може бути також обмежений різними державними правилами безпеки і стандартами, наприклад, з охорони навколишнього середовища, що також збільшує організаційні витрати.
Навіть якщо фірма потенційно готова до подолання перерахованих вище проблем, вона може захитатися, пе-редбачаючи, яку реакцію в існуючих у галузі фірм викликає її бажання приєднатися до ринку. Чи дозволять вони фірмі одержати свою частку на ринку, чи будуть боротися до остан-нього, які способи з можливих оберуть, щоб не дати ввійти новачкові на ринок (зниження цін, збільшення реклами, поліпшення свого товару), або вони тільки обмежать його операції і створять йому важкі умови для виживання?
Фірма, що бажає почати спробу входу, повинна серйозно про це подумати, коли:
> для існуючих фірм вихід з ринку набагато дорожчий, ніж "боротьба до кінця" (тому що вартість виходу дуже висока через дорогі вкладення в спеціальне устаткування і технології, договорів із профспілками з приводу вихідних допомог, а також через можливі тісні зв'язки з виробництвом інших продуктів). У дійсності фірми можуть тільки здогадуватися, яка буде реакція з боку фірм, що утвердилися на цьому ринку. Реакція на попередні входи або спроби входів є найбільш очевидним індикатором. Тут може допомогти також аналіз поводження фірм у конкурентних взаєминах між собою. Часто підказку можна одержати, вивчаючи виший кадровий ешелон фірм-суперників або "індивідуальність" фірми. Останнє, як індикатор, може включати: