У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





багато видів діяльності. Потрібно собі чітко уяснити, краще добре реалізувати один або кілька взаємопов'язаних видів діяльності, ніж погано займатися багатьма видами діяльності.

Велика кількість предметів діяльності для початківців-бізнесменів —це все одно, що блукати у темному лісі. Відсутність зосередженості на вузькому, але чітко визначеному предметі діяльності є прямим шляхом до неминучого банкрутства. Завжди потрібно пам'ятати, що при необхідності і, головне, готовності вести нову справу її можна легко внести до статуту. Потрібно бути реалістами при описанні предмета діяльності. Кожен додатковий (часто необдуманий, написаний на будь-який випадок) вид людської діяльності збільшує непевність.

На жаль, підприємство приносить не тільки прибуток, а й збитки. Приватне підприємство, як відомо, несе необмежену та індивідуальну відповідальність, але при цьому прибуток не розподіляється.

Інше становище спостерігається при створенні підприємства кількома засновниками. Якщо засновники вклали у створення підприємства рівні частки, то прибутки та витрати повинні поділятися порівну. Але партнери можуть домовитися інакше. Звичайно, засновники, які вклали велику частку капіталу, мають і велику частку прибутку. Відповідальність засновників визначаються видом підприємства. Як відомо, відповідальність буває й обмежена та необмежена, індивідуальна та солідарна, акціонерна і а пайова (дольова). Статут повинен чітко визначати вид відповідальності засновників та учасників.

Однак слід знати, що прибуток, який отримують від діяльності підприємства, повинен йти не тільки на споживання замовниками. Для нормальної підприємницької діяльності підприємству необхідно створювати відповідні фонди.

Крім того, частка прибутку може розподілятися між робітниками підприємства, які найняті за контрактом або договором. Тому в статуті необхідно визначити процентне вирахування прибутку на ці цілі. У противному випадку, як свідчить практика, рано чи пізно при розподілі прибутку ні і никають конфліктні ситуації.

Особливої уваги потребує розділ статуту, який визначає склад та компетенцію органів управління підприємством. Тут важливо визначити не тільки склад органів управління, а й їх і права та відповідальність. Звичайно вищим органом управління і загальні збори засновників або акціонерів, а виконавчим органом — дирекція. Тому для того, щоб запобігти конфліктним ситуаціям при розподілі влади, потрібно чітко встановити ті рішення, які потребують загального схвалення, та коло питань, вирішення яких перебуває у компетенції дирекції. Дуже важливо В статуті визначити відповідальність директора, за якою наступає звільнення його від посади. Це необхідно зробити для захисту директора від посягань на владу з боку амбіційних засновників, які, використовуючи різні нечесні способи, можуть спровокувати звільнення директора з посади. Практика показує, що такі ситуації виникають дуже часто. Зрозуміло, що така боротьба додаткового прибутку підприємству не приносить.

Особливі вимоги до статуту

Відповідно до Закону України "Про господарські товариства", статут акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відпо-відальністю має свої особливості. Ці особливості відображають порядок формування та розміри внесків засновників товариства.

Статут акціонерного товариства, крім указаних вище свідчень, повинен містити відомості про види акцій, які будуть випускатися, їхню номінальну вартість, про співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, які купуються засновниками, про наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій.

У статуті товариства з обмеженою відповідальністю до-датково повинні бути вказані розміри внесків кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними внесків.

Статут товариства з додатковою відповідальністю повинен містити дані про розмір внесків кожного з учасників до статутного фонду, а також митний розмір додаткової майнової відповідальності, кратний внеску кожного засновника. Згідно із законодавством України для довірчих товариств встановлений п'ятикратний розмір.

Статут підприємства, який містить усі необхідні дані, приймається та затверджується загальними зборами засновників. Затверджений статут зшивається нитками з подальшим прокле-юванням місця зшивання та завіряється державним нотаріусом. У такому вигляді статут підприємства у комплекті з іншими документами передається для державної реєстрації.

Засновницький договір

Другим за значенням, а для повного та командитного товариства основним документом є засновницький договір. Його головне призначення полягає у правовому регулюванні відносин засновників підприємства.

Суть засновницького договору полягає в тому, що він є одним з різновидів угоди про спільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи. Його зміст — об'єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру. Це виявляється і в структурі договору, яка має такі розділи: "Преамбула", "Предмет договору", "Загальні по-ложення договору", "Юридичний статус фірми", "Види діяль-ності", "Статутний фонд і вклади засновників (учасників)", "Права та обов'язки засновників (учасників)", "Управління фірмою", "Розподіл прибутку (доходу) та відшкодування збитків", "Решта умов", "Відповідальність за порушення договору, "Умови розірвання договору", "Умови та строки набуття договором чинності".

При формуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, строки і порядок участі партнерів у форму-ванні майнової бази; умови участі в розподілі прибутків та ризиків; конкретні одно- та двосторонні права й обов'язки учасників; порядок передавання прав на об'єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання; відповідальність партнерів за неналежне ви-конання своїх обов'язків; форс-мажорні обставини (тобто обставини так званої "непоборної сили"), що звільняють учасників від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання взятих на себе зобов'язань; порядок вирішення суперечок між учасниками і право, що застосовується; кон-фіденційність у ході створення і діяльності фірми; строк діяльності.

Крім зазначених, до статуту та засновницького договору можуть бути включені й інші положення, які не суперечать чинному законодавству.

У деяких випадках в засновницькі документи намагаються включити якомога більше прав, властивих кожній юридичній особі. У цьому немає практичної потреби, оскільки правами, визначеними цивільним законодавством, наділяється кожен суб'єкт господарювання,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29