здійснювати співробітники виправно-трудових установ. З цієї точки зору, для кримінолога важливе вивчення досвіду їх роботи, а та-кож думок з приводу проблем ресоціалізації засуджених.
3. Які агрегатні індекси застосовуються правовою статистикою (можливості і проблеми)
1. Поняття про індекси
Індекси — один із видів узагальнюючих показників у статистиці.
Індекс (покажчик) — це відносна величина, що показує, у скільки разів рівень досліджуваного явища в даних умовах відрізняється від рівня того ж явища в інших умовах.
Розходження умов може виявлятися в часі (тоді говорять про індекси динаміки), у просторі (територіальні індекси), у виборі в якісній базі порівняння якогось умовного рівня: наприклад, планового показника, рівня договірних зобов'язань тощо. Відповідно вводять індекс виконання зобов'язань або, якщо плановий рівень зрівнюється з рівнем попереднього періоду, — індекс планового завдання.
Розрізняють індекси індивідуальні, агрегатні, середні, ланцюгові та інші.
Індивідуальний індекс — відносна величина, що отримується при порівнянні того самого явища в різних умовах.
Агрегатний індекс — відносна величина, що отримується при порівнянні рівнів неоднорідних явищ або сукупностей явищ у різних умовах.
У правовій статистиці для характеристики правових явищ викорис-товуються як індивідуальні, так і складні (агрегатні) індекси.
Індивідуальні індекси одержують, коли кількісну оцінку рівня озна-ки в даних умовах (Q1) порівнюють із такою ж величиною в інших умовах — базисних (Q0) Наприклад, у 1995 році кількість крадіжок у районі склала 500 (Q0), а в 1996 році — 450 (Q1). Індивідуальний індекс цього виду злочинів:
i = Q1/Q0 = 450/500 = 0.9 = 90%.
Отже, за досліджуваний період кількість злочинів цього виду ско-ротилася на 10% (100% - 90%=10%).
Агрегатні індекси дозволяють порівнювати рівні ознак якісно неод-норідних сукупностей. Наприклад, у якомусь районі кількість одних злочинів за визначений період скоротилася, а інших — збільшилася. Спільну картину зміни злочинності можна одержати, використовуючи агрегатні індекси. Для цього в розрахункову формулу вводяться дода-ткові критерії — видові індекси (ваги), що враховують суспільну небезпеку кожного конкретного виду злочинів.
Висновок
Наприклад: припустимо, на визначеній території в 1995 р. скоєно 300 хуліган-ських вчинків (Q01), 200 крадіжок (Q02), 100 навмисних тяжких тілес-них ушкоджень (Q03), а в 1996 р. — 250 хуліганських вчинків (Q11), 150 крадіжок (Q12) 150 навмисних тяжких тілесних ушкоджень (Q13).
Для розрахунку індексу рівня злочинності необхідно визначити видові індекси (ваги) для кожного виду злочинів. Ці індекси можуть бути отримані шляхом виміру кожного виду злочинів у шкапі відношень, наприклад, методом експертних оцінок. Припустимо, що для хуліганських вчинків отриманий видовий індекс (р1) дорівнює 1, для крадіжок (р2) — 2, для навмисних тяжких тілесних ушкоджень (р3) — 5.
Загальна формула для розрахунку індексу рівня злочинності:
i= (Q11· p1 + Q12· p2 + Q13· p3) / (Q01· p1 + Q02· p2 + Q03· p3),
де чисельник — умовне число злочинів за 1996 p., а знаменник — умовне число злочинів за 1995 р. Умовне число злочинів одержуємо як суму добутків кількості злочинів конкретного виду на його вагу. Підставляючи відповідні значення, одержимо:
i=(250·1 + 150·2+ 150·5)/(300·1 +200·2+ 100·5) = = (250 + 300 + 750)/(300 + 400 + 500)=1300/1200=1,083 = 108,3%,— індекс рівня злочинності зріс на 8,3%.
Використана література:
Колб О.Г. Кримінологія і соціальна профілактика злочинів серед засуджених виправно-трудових установ (монографія). – Луцьк, 2001. – 228 с.
Кримінологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. Пазюка О.Г. – К., 2002.
3. Правова статистика: Навчальний посібник / В.С.Безрученко та ін. – К., 1998. – 110 с.