По-п'яте, за допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного апарату, законодавців.

По-шосте, акціонерна форма підприємництва викори-стовується як засіб економічного примусу для купівлі окремих нерентабельних філій крупної монополії. Так у 1982 р. корпорація «Генерал моторз» примусила 1 4 тис. найманих робітників на одному із своїх заводів повністю викупити підприємство. У тому ж році інша американська компанія «Нейшл стіл» з

15

такою ж метою примусила 11 тис. чол. викупити один із своїх сталепла-вильних заводів. У таких випадках нерентабельні, обтяженні боргами підприємства продаються, як правило, за ціну, яка перевищує їхню вартість. Так, щоб забезпечити належ-ний технічний рівень сталеплавильного заводу «Нейшл стіл», необхідно витратити 650 млн. дол. Щоб вижити, найманим робітникам і службовцям змушені скорочувати рівень заробітної плати, пенсій, тривалість оплаченої від-пустки, подовжувати робочий день тощо.

У такому діалектичне суперечливому поєднанні пози-тивних і негативних сторін акціонерної капіталістичної власності розкривається її соціально-економічна суть.

За умов побудови планомірно-ринкової економіки в Україні акціонерна власність може виконати важливі функції. По-перше, значно розширити джерело нагро-мадження за рахунок вкладів в ощадних касах. Здавало-ся б, ці кошти держава могла також успішно використати на потреби населення, як і акціонерну форму нагро-мадження, проте в ощадних банках використання вкладів повністю ізольоване від вкладників — робітників, службов-ців, колгоспників, а в акціонерних товариствах така ізоляція дія значно усувається.

По-друге, акціонерне підприємництво сприятиме демо-кратизації управління підприємствами, створенню їх мате-ріально-технічної бази у різних галузях промисловості, сільського господарства, посиленню зацікавленості трудя-щих у використанні наведених факторів виробництва, по-ліпшенню використання робочого часу, функціонуванню живої праці, зростанню творчої ініціативи робітників і службовців, їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві. Це сприятиме подоланню відчуженості трудящих від засобів виробництва та виробленого продукту, від економічної, а отже, від політичної влади.

16

По-третє, значно послаблюються диспропорції в еконо-міці: між попитом і пропозицією, між першими і другими підрозділами, групою «А», і групою «Б» тощо. Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної части-ни трудових заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств, які випускають гостродефіцитні товари (наприклад легкові автомобілі, малогабаритні трак-тори, вантажні машини, відеотехніку і т. ін.), їх надання акціонерам, які вкладають свої гроші за цільовим призна-ченням. Частину устаткування для нових заводів можуть виготовляти підприємства-акціонери.

По-четверте, за її допомогою можна ефективно регулю-вати кількість грошей. Так шляхом продажу акцій держа-ва зменшує кількість грошей, а скуповуючи, збільшує їхню кількість. Поширення акціонерної форми власності також сприятиме розвитку товарно-грошових відноси, впро-вадженню госпрозрахунку, самоокупності, самофінансу-вання, самоуправління.

По-п'яте, застосування акціонерної власності поліп-шить якість функціонування та розвитку техніко-економічних відносин, тобто відносин спеціалізації, кооперування, концентрації виробництва тощо. Ця мета буде досягнута як шляхом продажу акцій підприємствам - суміжникам, так і шляхом посилення контролю трудящих за якістю комп-лектуючих деталей.

По-шосте, широке впровадження акціонерної форми власності сприятиме раціоналізації процесу управління підприємством вищими організаціями. Зокрема, право мі-ністерств і відомств бути пайщиками акціонерних підпри-ємств послабить відомчу монополію, зробить їх більш зацікавленими в активному розвитку підприємств і об'єд-нань, сприятиме скороченню управлінського апарату, демократизації процесу управління. Це посилить боротьбу з бюрократією, послабить адміністративні методи управ-ління економікою.

17

По-сьоме, інтенсивний розвиток акціонерної справи прискорить міжгалузеве переливання виробничих" фондів економічного стимулювання в інші галузі, в яких виробля-ють гостродефіцитні товари народного споживання. Це, у свою чергу, стимулюватиме переливання досягнень НТР з базових наукомістких галузей промисловості в АПК, легку промисловість, сферу послуг.

Акціонерні товариства поділяються на два види: акціо-нерне товариство відкритого типу, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої передплати, купівлі-продажу на біржах; акціонерне товариство закритого ти-пу, акції якого поширюються лише серед його засновників.

У ході приватизації в Україні на базі державних під-приємств створюватимуться відкриті акціонерні товари-ства. Засновниками акціонерних товариств можуть стати юридичні особи та окремі громадяни. Засновники уклада-ють між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що передпла-тили акції, і третіми особами.

18

3. Акція, як фінансова одиниця АТ.

Головним атрибутом акціонерного товариства є акція. Акція (від франц. акція — «цінний папір») —цінний па-пір без встановленого строку обігу, який свідчить про пайову участь у статутному фонді акціонерного товари-ства, підтверджує членство у ньому і право на участь в управлінні ним, а також дає його учаснику право на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду і участь у поділі майна при ліквідації акціонерного товариства. В Україні використання акцій як особливого виду цінних паперів регулюється законом «Про цінні папери і фондову біржу», введеним у дію з 1 січня 1992 р.

Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані та прості. Як правило, окремі громадяни стають власниками іменних акцій. У цьому випадку до книги реєстрації акцій мають бути внесені відомості про кожну іменну акцію (у тому числі про власника і час придбання акції), а також про кількість таких акцій у кожного акціонера,

При реєстрації акції на пред'явника до книги заносять-ся лише відомості про їх загальну кількість.

На відміну від простих, привілейовані акції дають їх власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у поділі майна акціонерного товариства в разі його ліквідації. Проте, як правило, власники привілейованих акцій не беруть участі в управ-лінні акціонерним товариством (за винятком випадків, коли така участь обумовлюється статутом). Привілейовані акції е вигідним вкладом доходів населення, оскільки вони застраховані від фінансових невдач у діяльності товарист-ва і