19

бути випущені на суму, яка б перевищувала 10 % статутного фонду акціонерного товариства.

При випуску акцій їх номінальна вартість не може бути меншою 50 крб., а номінальна вартість акції понад 50 крб. має бути кратною цій мінімальній. Акція — непо-дільна, тобто якщо одна й та сама акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права лише через одного представника.

Прийняте в Україні законодавство жорстко визначає умови і розміри випуску акцій. Акціонерне товариство випускає акції в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства. Додатковий ви-пуск акцій можливий у тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного това-риства, заборонений. Засновники товариства зобов'язані викупити не менше 20 % акцій.

Власники акцій мають право на одержання частини доходу від діяльності акціонерного товариства. Частина доходу, виплачувана власникові акцій, називається диві-дендом (від лат. (той, що підлягає поділу). Дивіденди виплачуються за підсумками року у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за раху-нок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і процентів за банківський кредит.

20

4. Особливості аудиту обліку акціонерних товариств

Аудит акціонерних товариств в основному здійснюється так само, як і на інших підприємствах, проте має певні особливості, обумовлені специфікою організації та господарської діяльності цих товариств.
Згідно з вимогами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій (крім комерційних банків, інституційних інвесторів) визначено перелік питань, на підставі яких незалежні аудитори (фірми) повинні підтвердити повноту та достовірність бухгалтерської звітності та сформувати на цій основі висновки про їх реальний фінансовий стан. Проте аудитору дано право не включати до висновку ті питання, які несуттєві для діяльності підприємства, і водночас включати додатково інші питання, які він вважає доцільним. Ці вимоги розроблені відповідно до нормативів АПУ.
Під час проведення перевірки незалежний аудитор подає засновнику такі відомості про аудиторську фірму: назва аудиторської фірми, номер свідоцтва в Національному реєстрі України, число і місяць його видачі АПУ; назва документа "Аудиторський висновок про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз фінансового стану ВАТ "назва товариства"; місце проведення; відомості про аудитора: прізвище, ініціали, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора АПУ, масштаб перевірки (законодавчі акти); методи, які використовуються під час перевірки; перелік документів для здійснення аудиторської перевірки.
Основні відомості про емітента: найменування емітента, код ЕДРПОУ, організаційно-правова форма емітента, номер свідоцтва про державну реєстрацію та дата видачі свідоцтва, орган, що видав свідоцтво, поточний рахунок, основні види діяльності, кількість акціонерів, кількість власників облігацій, чисельність працівників, остання дата опублікування інформації

21

про діяльність емітента, назва друкованого органу, тираж, дата виплати дивідендів та ін.
Аудит розпочинається з перевірки статутного фонду (капіталу), під час якої необхідно визначити його розмір як сплачений і заявлений, склад і структуру (кількість і види акцій, номінальна вартість), перелік власників, які володіють більш як 5 % статутного фонду, акціонер, який володіє контрольним пакетом (згідно з Положенням про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакета акцій), додержання термінів відкритої передплати на акції та термінів оплати у разі випуску цінних паперів на період перевірки. Аудитор вивчає додержання правил та вимог додаткового випуску акцій згідно з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", а також порядок оцінки внесків у статутний фонд згідно із засновницькими документами, для внесків у матеріальній формі наводиться їх перелік із зазначенням дати випуску, залишкової вартості, розміру зносу, а також інвентарного номера. Для нематеріальних активів - перелік, вартість та термін використання.
Порядок формування та змін статутного фонду аудитор вивчає згідно з вимогами Закону України "Про господарські товариства". Своєчасність і достовірність записів про зміни прав власності у разі ведення реєстру власників цінних паперів на підприємстві перевіряється за даними аналітичного обліку до рахунку "Статутний фонд".
Аудит установчих документів полягає в ретельній перевірці дотримання юридичних норм під час заснування товариства, тобто відповідність його чинному законодавству.
Для цієї перевірки використовуються такі основні документи:
- статут економічного суб'єкта;
- установчий договір;
- патент для суб'єктів малого підприємництва;

22

- протоколи зборів засновників;

- свідоцтво про державну реєстрацію;
- документи, пов'язані з приватизацією й акціонуванням підприємств, що перебували у власності держави;
-документи, що підтверджують права власності засновників на майно, внесене в оплату придбаних ними акцій під час державної реєстрації товариства за участі державних або муніципальних підприємств;
- свідоцтво про реєстрацію в органах статистики, державної податкової інспекції, Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості. Фонді соціального страхування;
- договір на банківське обслуговування;
- зареєстровані зміни до установчих документів;
- проспект емісії;
- реєстр акціонерів для акціонерних товариств;
- виписки з протоколів річних зборів акціонерів;
- виписки з протоколів зборів акціонерів, засновників;
- виписки рішень ради директорів;
- накази і розпорядження виконавчої дирекції;
- ліцензії і дозволи на визначені види діяльності;
- листування з засновниками й акціонерами;
- журнали реєстрації видачі доручень і повноважень під час реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та іншим особам (крім керівника) економічного