23

нематеріальній формах;
- звітність за початковий період діяльності після державної реєстрації;
- річна звітність;
- звітність на дату ліквідації або реорганізації економічного суб'єкта.
Під час перевірки необхідно встановити:
- структуру керування і повноваження керівників усіх рівнів під час прийняття відповідних управлінських рішень;
- своєчасність внесення змін в установчі документи (якщо вони були);
- види діяльності суб'єкта;
- засновники економічного суб'єкта;
- розмір статутного капіталу і частки кожного засновника;
- адекватність методів оцінки внесених засновниками своїх часток у статутний капітал у натуральній і нематеріальній формах;
- своєчасність внесення засновниками свої частки в статутний капітал;
- правильність оформлення документів за внесками у статутний капітал;
- організаційно-правову форму суб'єкта (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і т. д.);
- наявність ліцензії на здійснення видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства;
- порядок розподілу прибутку, що залишився в розпорядженні суб'єкта за підсумками року після сплати обов'язкових платежів у бюджет;
- достовірність обчислення прибутків засновників та акціонерів й утримання прибуткового податку чи податку на дивіденди;
- законність оформлення бухгалтерської документації та складання бухгалтерських проведень щодо формування статутного капіталу;
- відповідність записів у первинних документах записам у регістрах бухгалтерського обліку за рахунками 67 "Розрахунки з учасниками" та 40 "Статутний капітал".
На сьогодні в усіх суб'єктів підприємництва зміни у розмірі статутного

24

фонду дозволені, але такі зміни підлягають подальшій реєстрації у відповідних державних органах влади. В акціонерних товариствах (АТ) статутний фонд може змінюватися у разі:
- зміни частки засновників;
- поповнення за рахунок обігових коштів, матеріальних та нематеріальних активів;
- поповнення за рахунок індексації основних засобів, внесених у статутний фонд;
- поповнення за рахунок емісії;
- поповнення за рахунок реінвестування прибутку до статутного фонду.
В усіх перелічених випадках аудиторові слід впевнитися в тому, що зазначені зміни мають законні підстави. Необхідно також перевірити, чи відповідають записи за рахунками аналітичного та синтетичного обліку статутного фонду записам у Реєстрі власників іменних цінних паперів. Щодо права власності на цінні папери, придбані фінансовими посередниками (наприклад у Центрі сертифікатних аукціонів), то таке право реєструється на підставі протоколу аукціонної комісії і ці протоколи повинні зберігатися в бухгалтерії АТ, а їх копія - у реєстраторів (чи навпаки).
Що стосується змін у статутному фонді, то вони повинні здійснюватися згідно з порядком, затвердженим ДКЦПФР.
Під час перевірки статутного фонду АТ слід установити відповідність синтетичного й аналітичного обліку.
Право власності на акції, придбані акціонерами (фінансовими посередниками) в Регіональному центрі сертифікатних аукціонів (РЦСЛ), реєструється у реєстрі акціонерів на підставі витягу з протоколу аукціонної комісії про результати сертифікатного аукціону.
Необхідно перевірити додержання встановленого законодавством порядку збільшення статутного фонду, згідно з яким акціонерне товариство:
- приймає рішення про збільшення статутного фонду додатковим випуском

25

акцій чи збільшенням їхньої номінальної вартості;
-складає, реєструє в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, оприлюднює в установленому порядку інформацію про додатковий випуск, збільшення номінальної вартості акцій або про випуск нових акцій;
- вносить зміни до статуту, пов'язані зі збільшенням статутного фонду, та реєструє такі зміни у встановленому порядку;
- на підставі документів, які засвідчують реєстрацію випуску акцій і зміни статуту, відображає в бухгалтерському обліку збільшення статутного фонду;
- розподіляє акції додаткового випуску серед передплатників.
Під час аудиту розподілу прибутку передусім необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рішення про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасність його прийняття.
Проводячи аудит, необхідно звернути особливу увагу на наявність акта ревізійної комісії. Як підтверджує практика, у більшості випадків і акти перевірок, і протоколи засідань ревізійної комісії відсутні, а якщо вони і є, то обмежуються вказівками на дрібні порушення.
Здебільшого це є наслідком поверхового аналізу фінансово-господарської діяльності за звітний рік.
Правління зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку, зокрема вказати:
- розмір балансового прибутку;
- розподіл чистого прибутку між акціонерами;
- розмір відрахувань у резервний фонд та ін.;
- розмір нерозподіленого прибутку тощо.
Рішення загальних зборів акціонерів відображається в протоколі. До нього додається перелік учасників загальних зборів, повідомлення про скликання зборів і протокол мандатної комісії. Слід переконатися, чи передано органу правління, який веде реєстр акціонерів, копію протоколу загальних зборів

26

акціонерів.
Виконання передбаченого розподілу прибутку перевіряється за даними бухгалтерського обліку.
З цією метою використовується журнал № 6. Перевіряючи відрахування у резервний фонд, слід мати на увазі, що відповідно до Закону України "Про господарські товариства" в акціонерному товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного капіталу.
У повному або частковому використанні засобів резервного фонду він повинен бути сформований за рахунок наступних щорічних відрахувань із прибутку акціонерного товариства до досягнення розміру, визначеного в статуті.
Розмір щорічних відрахувань у резервний (страховий) фонд передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.