КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Малий бізнес

Зміст

Вступ

Підтримка становлення та розвитку малого бізнесу (МП) в Україні є одним з визначальних пріоритетів державної політики з перших років економічних реформ. Вагома роль малих і середніх підприємств у забезпеченні конкурентного середовища, гнучкості національної економіки, зайнятості та доходів населення здобула широке визнання на всіх рівнях та знайшла свій вияв у здійсненні спеціальних заходів державної політики щодо підтримки розвитку малого бізнесу в Україні.

Проте дієвість заходів політики підтримки малого і середнього бізнесу виявилася недостатньою. Малі й середні підприємства в Україні продовжують стикатися з суттєвими перешкодами власному розвитку як на рівні державної політики, так і на рівні ринкового середовища. Зростання економічної активності у 2000-2001 рр. не знайшло адекватного відображення у середовищі малого і середнього бізнесу. Можна стверджувати, що підприємства цієї сфери поки що не посіли належного місця у структурі національної економіки. Відтак побудова моделі економічного розвитку, яка передбачала б максимально можливе поширення позитивних тенденцій економічної динаміки на всі складові економічної системи, поки що залишається серед визначальних завдань державної економічної стратегії.

Досвід розвитих країн показує, що малий бізнес грає дуже і дуже велику роль в економіці, його розвиток впливає на економічний ріст, на насичення ринку товарами необхідної якості, на створення нових додаткових робочих місць, тобто вирішує багато економічних, соціальних і інших проблем. В всіх економічно розвитих країнах держава надає велику підтримку малому бізнесу, дієздатне населення усе більше і більше починає займатися малим підприємництвом.

Активний ріст малих підприємств у західних країнах почав відбуватися із середини 70-х років, початку 90-х років. На сьогоднішній день у найбільш розвитих країнах Заходу малі фірми складають 70-90% від загального числа підприємств. Для порівняння можна взяти, наприклад, США – де в дрібному підприємництві зайнято 53% усього населення, Японію – з її 71.7% і країни ЄС, де на аналогічних підприємствах трудиться приблизно половина працюючого населення. Тільки ці цифри говорять про величезну важливість підприємств малого бізнесу для економіки цих країн. Про ефективність цих фірм говорить той факт, що на 1$ витрат вони впроваджують у 17 разів більше нововведень і розробок, чим великі підприємства, що дають життя лише 10% нових технологій, інші 90% упроваджують малі підприємства.

Нарешті, розвиток малого бізнесу необхідно тільки тому, що він дає життя старим великомасштабним підприємствам і в союзі з ними одержує значну вигоду як для себе, так і для ринкової економіки в цілому.

Розділ 1. Теоретичні аспекти малого бізнесу в Україні

1.1 Сутність малого бізнесу.

Як показує світова і вітчизняна практика, основним показником, на основі якого підприємства (організації) відносяться до суб'єктів малого бізнесу, є в першу чергу середня чисельність працівників, зайнятих на даний момент на підприємстві. Іноді під малим бізнесом розуміється діяльність, здійснювана невеликою групою облич, чи підприємство, кероване одним власником. Як правило, найбільш загальними показниками, на основі яких суб'єкти господарської діяльності відносяться до суб'єктів малого бізнесу, є чисельність персоналу (зайнятих працівників), розмір капіталу, обсяг обороту (прибутку, доходу). Однак майже у всіх розвитих країнах першим критерієм віднесення підприємств до суб'єктів малого бізнесу є чисельність працюючих. До малого бізнесу відносять, як правило, підприємства з числом зайнятих від 1 до 500, де:

Від 1 до 20 – ремісничі;

Від 20 до 100 – малі;

Від 100 до 500 – середні підприємства.

Але часто, у залежності від важливості малого бізнесу в економіці країни, він самостійно розділяється на різні групи. У ФРН, наприклад, офіційне визначення поняття малого підприємництва отсутствует, але відповідно до класифікації федерального міністерства господарства до дрібного відносять фірми з числом зайнятих до 49 чоловік і щорічним оборотом міні 1 млн. марок. При цьому дрібні і середні підприємства – це фірми, якими керують юридично самостійні власники, що беруть участь у виробництві, що цілком беруть на себе економічний ризик.

У Німеччині ж, існує чотири категорії віднесення підприємств до малого:

Від 20 до 49;

Від 50 до 99;

Від 100 до 199;

Від 200 до 499.

І для того, щоб фірму визнали малої, її річний оборот повинний складати від 3,5 до 11,5 млн.DM, а в США – 3-12 млн. $.

Ефективність малих підприємств у Німеччині трохи вище, ніж у США й у Японії. Тут на частку 12,3% великих підприємств і 34% зайнятих на них працівників приходиться тільки 52,6% національного доходу. Крім того, 2/3 робітників створюється за рахунок дрібного підприємництва. Тому число малих підприємств росте.

У Японії ж, до дрібних і середніх підприємств відносяться підприємства, що мають наступні показники:

Галузі, у яких функціонують підприємства | Статутний капітал,

Млн. ієн | Чисельність працюючих

Видобувна й обробна промисловість, будівництво |

До 100 |

До 300

1 | 2 | 3

Оптова торгівля | До 30 | До 100

Роздрібна торгівля й індустрія послуг |

До 30 |

До 50

На розвиток малого бізнесу найбільший вплив роблять наступні фактори:

В міру розвитку малого бізнесу утворяться різні форми організації приватних фірм. В даний час відомі три основні правові форми: одноособові, корпорації і партнерства.

Фірма, що знаходиться в одноособовому володінні найбільш проста форма для дрібного бізнесу.