на рівень цін впливають якість і споживчі влас-тивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку.
На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фік-совані чи регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції за-лежить від рівня прейскурантних цін.
За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульо-вані ціни.
Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), пе-реважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни — мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сто-рін — постачальників і споживачів.
Установлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і при-буток (планову рентабельність). Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції") і податок на додану вартість.
Розрахунок ціни продукції можна здійснити за такими формулами:
Ц1 = С + П,
де Ц1 — ціна продукції (ціна виробника продукції"); С — собівар-тість продукції; П — прибуток.
Ц2 = С + П + ПДВ,
де Ц2 — ціна продукції з податком на додану вартість; ПДВ — податок на додану вартість.
Ц3=С+П+АЗ+ ПДВ,
де Цз — ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість; A3 — акцизний збір.
Відтак повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:
Ц4 = С + П + A3 +ПДВ + ТН,
де Ц4 — роздрібна ціна продукції; ТН — торгова націнка.
Приклад 1.
Собівартість виробу «А» становить 6 грн. Планова рентабельність реалізації— 35 %. Оптова ціна виробу «А» буде дорівнювати 8,10 грн. (6 + 6 х 0,35). Ціна виробу «А» з податком на додану вартість за ставки податку 20 % дорівнюватиме 9,72 грн. (8,10 + 8,10 х 0,2). Роздрібна ціна виробу «А» за торгової націнки ЗО % дорівнюватиме 12,64 грн. (9,72 + 9,72 х 0,3).
Приклад 2.
Собівартість підакцизного виробу «Б» становить 4 грн. Прибу-ток — 1 грн. за планової рентабельності 25 % (4 х 0,25). Ставка акци-зного збору —50 %. Тоді ціна підакцизного виробу «Б» дорівнюватиме 10 грн. ((4 + 1) х 100) / (100 - 50). Ціна підакцизного виробу «Б» з по-датком на додану вартість дорівнюватиме, за ставки податку 20 %, 12 грн. (10 + 10 х 0,2). Роздрібна ціна підакцизного виробу «Б» з тор-говою націнкою 15 % дорівнюватиме 13,8грн.(12+ 12х0,15).
Залежно від того, кому реалізується продукція, встановлюються оптові та роздрібні ціни. Відвантаження продукції здійснюється по-середникам оптом або партіями за оптовими цінами. Посередники реалізують цю продукцію роздрібним торговим організаціям за ці-нами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними ціна-ми, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку.
На промисловому підприємстві виручка від реалізації продукції, робіт та послуг — важливий об'єкт планування. Маючи план обсягу виручки підприємство одержує інструмент, який дає змогу володіти ситуацією щодо управління своїми фінансовими ресурсами. Обсяг виручки від реалізації переважно залежить від обсягу виробництва товарів і послуг, асортименту продукції, що виробляється й реалізується, її якості. Впливає на обсяг виручки від реалізації також зростання або, навпаки, зменшення перехідних залишків нереалізованої товарної продукції. Якщо за плановий період має місце зменшення таких залишків, то це збільшує обсяг виручки від реалізації, і навпаки.
До товарної продукції належать:
· залишки готових виробів на складах підприємства;
· товари на відповідальному зберіганні у покупців, що з'являються у випадках, коли покупець, одержавши товар, відмовляється від його оплати за мотивами якості, комплектності, строків відвантаження або інших порушень господарських угод щодо поставки товарів.
Плановий обсяг виручки від реалізації (Р) обчислюється — за всіх існуючих методів планування — з використанням так званого «рівняння товарного балансу» за формулою:
Р -= Оп + Т - Ок, (1)
де Т — обсяг товарної продукції на рік (квартал, місяць тощо) за планом підприємства;
Оп і Ок — перехідні залишки нереалізованої продукції відповідно на початок і на кінець планового періоду.
Розрахунок обсягу виручки від реалізації виконують за оптовими (договірними або регульованими) цінами без податку на добавлену вартість і без акцизного збору
На практиці використовують три методи розрахунку планового обсягу виручки від реалізації товарної продукції:
1) метод поасортиментного (прямого) рахунку,
2) метод укрупненого розрахунку, виходячи з плану виробництва продукції в цілому;
3) комбінований метод.
Перший метод — прямий розрахунок реалізації кожного найменування товарів і послуг, що виробляються, реалізуються, надаються замовникам,— простий за технікою, наочний, найточніший, але дуже трудомісткий. Особливо незручний він для використання на тих підприємствах, які випускають досить широкий асортимент продукції (наприклад, 100 і більше найменувань товарів і послуг).
Суть цього методу полягає в тому, що з кожної асортиментної позиції визначають:
1) очікувані вхідні залишки нереалізованої товарної продукції на початок планового періоду (якщо плановий період — рік, за станом на 1 січня планового року);
2) планові вихідні залишки такої продукції на кінець планового періоду;
3) реалізовану продукцію у натуральному вираженні, за яку завершені розрахунки з покупцями;
4) обсяг виручки від реалізації у вартісному виразі з урахуванням реалізаційних цін (без податку на добавлену вартість й акцизного збору).
Дані для розрахунку про плановий обсяг виробництва товарів і послуг фінансовий відділ отримує від планово-економічного відділу, а перехідні залишки нереалізованої продукції в готовій продукції на складах. Це — найскладніша частина роботи з планування обсягу виручки від реалізації.
Другий метод