На сучасному етапі розвитку рослинництва відбуваються несприятливі фактори, що створюють серйозний бар'єр для розвитку плодовоовочеконсервної промисловості. А саме удобрення ґрунту різними хімікатами, які потім під час росту рослин всмоктуються у плід і, в процесі споживання залишає відбиток на здоров'ї людини.

Внутрішній ринок насичений імпортною продукцією. Виробники надають перевагу піти іншим шляхом: використовують різного роду стимулятори росту, «прискорювачі» росту, опилювачі, тощо. А усі ці засоби забруднюють продукцію і, одночасно, український ринок консервної продукції.

Головна вимога - на кожній продукції в обов'язковому порядку має стояти дата випуску і дата кінцевого споживання. Хоча продавці в наш час за допомогою гелевих ручок продовжують термін споживання. Для того щоб позбавити себе від неякісної консервної продукції купуйте товари у магазинах і, в обов'язковому порядку, беріть із собою чек, за допомогою якого можна пред'явити свої скарги.

Якість консервів визначають шляхом зовнішнього огляду банок і по органолептическим, хімічним і бактеріологічним показникам вмісту консервів.

При зовнішньому огляді консервів звертають увагу на стан етикетки, зовнішній вигляд і герметичність банки.

Банки повинні бути чистими, без синців, без роздутих кришок, помятостей, фальцев, іржи і бомбажа, без деформації корпуса у виді кутків у бортиків банки, гума не повинна виступати з-під фальца, денця повинні бути увігнутими або плоскими, лаковані банки повинні бути покриті суцільним прошарком термостійкого лаку. Скляні банки повинні бути прозорими, чистими, без внутрішніх і поверхневих пухирів і щербин. Корпус банки повинний бути гладким, з рівномірною товщиною стінок.

Іржа утвориться при наявності кисню і вологи, а так само унаслідок впливу жиру і вивірки на поверхню банок при кисню повітря. Банки усередині не іржавіють, хоча в них є волога, проте кисень середовища поглинається при стерилізації.

Бомбаж - це здуття банок із боку дна і кришки. Він буває мікробіологічним, хімічним і фізичним (помилковим).

Мікробіологічний бомбаж - здуття банок газами (аміак, сірководень і ін.), що утворилися у результаті життєдіяльності мікроорганізмів у консервах. Він є результатом недостатньо ефективного режиму стерилізації, незадовільного санітарного стана технологічного устаткування, сировини, тари. Банки з мікробіологічним бомбажем підлягають знищенню або технічної утилізації.

Консерви з хімічним бомбажем, у яких виявляються солі олова, залоза, алюмінію, що надають продукції присмак металу і викликають зміни кольору продукту, визначають по наявності шорсткості на внутрішній поверхні банки; вони підлягають використанню за вказівкою саннадзора.

Фізичний бомбаж консервів є слідством здуття банок у результаті заморожування їхнього вмісту, деформації корпуса або переповнювання банок; такі консерви підлягають реалізації за вказівкою саннадзора.

Стійкість консервів при їх збереженні залежить від положення банок і температури збереження. Якщо при транспортуванні банки переміщають, то порушується їхня тимчасова герметичність, мікроорганізми звільняються від інших часток і переміщаються усередині банок. При цьому в консервах, що довго зберігалися в штабелях, може виникнути мікробіологічний бомбаж.

По витіканню терміна збереження придатність консервів для харчових цілей установлюють на основі органолептичного, бактеріологічного і хімічного аналізів (визначають масову частку солей олова, інших металів і деякі інші показники) у харчових лабораторіях санепідемстанцій.

Консерви бережуть у складах, що прохолоджуються. Тара з консервами вкладають у штабеля, нижній прошарок ящиків установлюють на дерев'яних рейках або піддонах.

Зберігають консерви при температурі від 0 до 15°С і відносної вологості повітря не вище 75%. При більш високій температурі збереження і відносної вологості повітря зростає швидкість корозії і руйнації консервної тари, погіршується якість продукту.

У магазинах консерви необхідно берегти в сухих, помешканнях, що добре вентилюються або камерах із температурою 0-20°С і відносною вологістю повітря не вище 75%. При тривалому збереженні консервів на складі або в магазині періодично перевіряють запаси і відбраковують бомбажні та сильно деформовані банки.

На екологічно чисті продукти ціни, безперечно, мають бути значно вищими, ніж на звичайні, а тому консерви, виготовлені з екологічно чистих плодів та овочів, набагато дорожчі за ті, що вироблені із неякісних продуктів. Наразі інвестиції треба спрямувати на впровадження технологій з виробництва екологічно чистої продукції.

Екологізація розвитку продуктивних сил і насамперед плодовоовочеконсервної промисловості повинна стати стратегічним напрямом державної політики і господарської діяльності населення.

6. ПРОДУКЦІЯ ГАЛУЗІ У ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ

Плодоовочеконсервний підкомплекс покликаний забезпечувати потреби вітчизняного ринку в конкурентоспроможній продукції та її експорт в економічно доцільних структурі та обсягах (з орієнтацією на продаж не напівфабрикатів і сировини, а готових продуктів, як це практикують інші країни). Виконуючи вищезгадані функції, плодоовочеконсервна промисловість відіграватиме справді велику роль у соціальному та економічному розвитку України.

Інвесторами підприємств галузі є, головним чином, іноземні фірми, що надали їм матеріальні кредити (устаткування, технології тощо), як правило, з метою одержання концентрованої натуральної сокофруктової та томатопродукції для подальшої доробки і реалізації, здебільшого, за межами України (на 1 жовтня 2003 р. обсяг інвестицій у розглядувану сферу становив лише 0,6% загального обсягу капіталу, внесеного в харчову промисловість України, – 3,1 млн. дол.).

Конкурентами конкретних заводів є вітчизняні підприємства аналогічної спеціалізації з аналогічним асортиментом продукції, що виборюють вигідніші умови її виробництва і реалізації, а також структури, що імпортують в Україну продукцію.

Вже протягом тривалого часу консервна промисловість України випускає конкурентноспроможні товари, зорієнтовані на внутрішні та зовнішні ринки. При нинішніх умовах скорочення експортних поставок експортних поставок важливо зберегти такий вид продажу, який дозволяє реалізувати перероблені продукти виключно з місцевої сировини. Тим більше, що інтеграція України в світову економічну систему свідчить про переважаюче місце на внутрішньому ринку готової імпортної продукції