Практика регулювання конкурентних відносин в розвинутих країнах (США і Україна). Світовий ринок металу: стан та перспективи для України.
Металургійна промисловість є найважливішим компонентом світової економіки, в ній виробляється майже половина всієї продукції промисловості та більше ніж половина всіх товарів, які експортуються у світі. За оцінками спеціалістів на метали припадає понад 90% конструкційних матеріалів, а в промислово розвинутих країнах вироби з металів складають 2/3 продуктової структури ВВП.
Значення цієї галузі в сучасній економіці визначається насамперед тим, що вона є головним постачальником матеріалів для машинобудування та одним із основних постачальників конструкційних матеріалів для будівництва. У цій якості чорна металургія відчуває в останні десятиріччя наростаючу конкуренцію з боку кольорової металургії, що поставляє матеріали на основі сплавів легких металів (алюмінію), з боку хімічної промисловості, що випускає конструкційні пластмаси, а також з боку ряду нових виробництв, що створюють матеріали на основі кераміки та різного роду композиційних матеріалів.
Тенденції світового виробництва та споживання сталі свідчать про зростання обсягів виробництва та кінцевого споживання, проте цей процес є нестабільним. Тенденції відображають циклічність виробництва та досить синхронні з ним коливання споживання. Однак обсяги кінцевого споживання зростають більш високими темпами, що врешті може змінити тенденцію надвиробництва, яка спостерігається протягом багатьох десятиліть, на протилежну, тобто попит буде випереджати пропозицію.
У доповіді Департаменту торгівлі США “Світова торгівля сталлю: Структурні проблеми і майбутні рішення” відзначаються, що головна проблема світової чорної металургії, що зберігає свою актуальність протягом останніх 25 років, надлишок виробничих потужностей і стабільне надвиробництво. Звідси – неминуче затоварення ринків, жорсткі цінові війни, накопичення протекціоністських бар’єрів, активна участь національних урядів і міждержавних структур у вирішенні цієї проблеми. Крупно масштабна ліквідація надлишкових, в основному фізично застарілих потужностей у всіх переділах неодноразово здійснювалося у США і країнах ЄС у рамках програм з раціоналізації виробництва, однак паралельне нарощування металургійних потужностей у країнах, що розвиваються, із надлишком перекривало ці скорочення. На початку 90-х рр. Ця ситуація ще більше загострилась у зв’язку з виходом на світовий ринок чорної металургії країн СНД і Східної Європи.
Згідно з оцінкою ISSI, виробництво сталі в 2000р. досягло рекордного рівня 828,4 млн.т, збільшившись порівняно з 1999р. на 7,4%. Таким чином, уперше був перевищений рівень у 800млн.т.
Найбільшим у світі виробником сталі є Китай, на 2-му місці – Японія, на 3-му США, на 4-му Росія, Україна знаходиться на 7-му місці, при цьому її частка у світовому виробництві стабільно збільшується.
У 2000р. у промисловості США збільшилося споживання металопродукції на 4%. Однак у країні продовжується уповільнення росту ВВП. Виробництво автомобілів, промислового устаткування й інших продуктів довгострокового користування наприкінці 2000р. різко знизилося і буде зменшуватися в 2001р., що пов’язано з подальшим падінням попиту. Деяке збільшення споживання металу може відбутися за рахунок будівництва – майбутня заміна і ремонт тисяч мостів створює перспективи для збільшення попиту на високоміцну сталь. Оптимістичні прогнози прискореного росту світової економіки щорічного збільшення споживання сталі стимулювали її виробництво, що призвело до перенасичення ринків ряду країн (насамперед США), надлишкових запасів і падіння цін у 4-му кварталі 2000р. і у 1-му кварталі 2001р. на ряд товарів, передусім на гарячекатаний та холоднокатаний прокат на 10-20%. За прогнозними оцінками, ця тенденція буде спостерігатися і у 2001р. та може поширитися на інші види металопродукції на світових ринках. Власне виробництво сталі у США у 2000р склало 109,9 млн. т, в основному за рахунок високої активності промисловості на початку року; за останніми даними, торішній імпорт сталі у США досяг 38млн. т. Зростання виробничих витрат (внаслідок стрибка цін на природний газ та енергоносії) нарівні з потоком дешевої сталі із-за кордону ставлять під сумнів прибутковість усієї галузі країни.
Північноамериканські виробники сталі продовжують спільні дії для того, щоб зробити її більш якісним та конкурентоспроможним товаром. Такі дії включають в себе створення: –
“ULSAB–AVC” – глобального консорціуму, призначеного для розробки прогресивних малотоннажних сталевих автомобільних конструкцій, що будуть відповідати вимогам “Безпеки –2004” при зберіганні тривалого терміну служби, високих, експлуатаційних якостей і доступної ціни. –
Північноамериканського об’єднання сталевих конструкцій. –
Об’єднання металевої стріхи. –
“IMPACT” – спільного проекту компанії FORD, армії США і виробників сталі для створення нових малотоннажних вантажівок.
Україна. 2000р. для чорної металургії України став досить вдалим: у порівнянні з аналогічним періодом 1999р. збільшилося виробництво чавуну на 11,7, сталі на 15,9 і прокату на 16,5%.
Аналіз товарної структури експорту української металопродукції у 1996-2000рр. І окремо металопрокату дозволяє зробити наступні висновки:
У 1999 і 2000рр. Структура експорту металопродукції України була такою: прокат – 75%, феросплави –3%, чавун –7% і брухт чорних металів –18%.
Товарна структура експорту металопрокату в 2000р. у порівнянні з 1999р. не погіршилась, вона цілком відображає технічні та технологічні можливості вітчизняної металургії щодо заповнення сегментів світового ринку металопрокату.
З огляду на якісні характеристики українського товару, стан основних виробничих фондів підприємств і технологічні процеси, які використовуються, збільшення частки експорту плоского прокату і прокату з легованої сталі в найближчі 3-4р. не передбачається, однак можливе збільшення обсягів експорту арматури і катанки при скороченні сортового фасонного прокату.
Частка експорту напівфабрикатів –40-41% у загальному обсязі металопрокату, чавуну –5-7% у загальному обсязі металопродукції – залишається незмінним при сприятливій кон’юнктурі світового ринку металів і збільшаться відповідно на 2-3% і 4-5% при її погіршенні.
У регіональній структурі експорту металу з України
