Україна володіє запасами продуктивних угідь, що приб-лизно в чотири рази перевищують її сучасні внутрішні по-треби. Загальна земельна площа на одну людину в цілому по Україні становить 0,82 га сільськогосподарських угідь і 0,67 га ріллі. По зонах України землезабезпеченість зро-стає у напрямку з північного заходу на південний схід, від поліських районів до степових.

Україна має досить високий рівень господарського ос-воєння території. Щільність основних виробничих фондів промисловості вдвічі перевищує густоту основних виробни-чих фондів сільського господарства. Сільське господарство поступається промисловості і за обсягом виробництва то-варної продукції. У зв'язку з цим в Україні переважає промислово-сільськогосподарський тип освоєння території. Важливою складовою частиною освоєння території України є рівень розвитку інфраструктури території, особливо комунікаційної. Від територіальної організації інфрас-труктури, густоти транспортної мережі, її технічного стану, напрямку залізниць і автомобільних доріг залежать особли-вості територіальної організації АПК і регулярність зв'язків між його основними ланками.

Україна має досить густу мережу залізниць і автомо-більних доріг з твердим покриттям. В середньому на 1000 км2 території припадає 296,1 км автомобільних доріг і 60 км залізниць.

Провідна роль у структурі перевезень вантажів АПК належить автомобільному транспорту. Спеціалізовані тран-спортні засоби (автоцистерни, спеціалізовані автомашини для овочів, хліба, рефрижератори тощо) перевозять ванта-жі АПК. Залізничний транспорт займає провідне місце у здійсненні зовнішніх зв'язків АПК.

Одним із головних чинників, які впливають на форму-вання і територіальну організацію АПК і споживання його кінцевої продукції, є характер розселення, густота сільсь-кого населення і рівень забезпечення трудовими ресурса-ми.

Розвиток великих систем розселення впливає на вели-чину і структуру різних аграрно-промислових комплексів. Найбільші та великі міста є одним з найважливіших фак-торів формування приміських АПК. Навколо цих міст створюються спеціалізовані підприємства приміського типу для забезпечення міського населення свіжими овочами, мо-локом та іншою малотранспортабельною сільськогосподар-ською продукцією.

6

7

Різні природно-географічні зони України нерівномірно забезпечені трудовими ресурсами. В результаті одні регі-они України мають надлишок трудових ресурсів у сільсь-кому господарстві, а інші відчувають їх недостачу. Най-краще забезпечені трудовими ресурсами лісостепові області, де найвищою є густота сільського населення. Найбільша потреба в трудових ресурсах відчувається у степових обла-стях, де густота сільського населення найменша. Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами впливає на спеціаліза-цію аграрно-промислових комплексів. Так, у регіонах, кра-ще забезпечених трудовими ресурсами, формуються АПК, що виробляють працемістку продукцію.

Потреби населення в продукції АПК визначаються на-уково обгрунтованими нормами споживання на душу насе-лення і реальними можливостями їх задоволення. Певною мірою на обсяг і асортимент необхідних продуктів харчу-вання впливають природно-географічні умови, місцеві наці-ональні особливості і традиції.

Ступінь наближення окремих видів продуктів харчуван-ня в Україні до науково обгрунтованих норм неоднаковий. За рядом продуктів (хліб, борошняні вироби, картопля, молоко) фактичне споживання перевищує раціональну нор-му, що є наслідком неоптимальної стуктури асортименту. За іншими, перш за все продуктами тваринництва (м'ясо, яйця), рівень споживання ще далеко відстає від науково обгрунтованих норм, а за деякими (овочі, фрукти і яго-ди) — залишається дуже низьким.

Спеціалізовані рослинницько-промислові комплекси. Вони є важливою ланкою АПК України, що поєднують виробництво і промислову переробку сировинних ресурсів рослинного походження з реалізацією готової продукції і основні обслуговуючі ланки комплексу підприємства й ор-ганізації. Рослинницькі сільськогосподарські ресурси можна розділити на дві групи. Перша група об'єднує виробниц-тва, які займаються вирощуванням сировини для харчової промисловості, друга — для легкої.

Найбільш характерні такі спеціалізовані рослинницько-промислові комплекси: зернопромисловий, бурякоцукровий, плодоовочеконсервний, олійножировий, виноградарсько-вино-робний, льонопромисловий і ефіроолійний.

Провідне місце у складі АПК України займає зерноп-ромисловий комплекс. Він об'єднує галузі, зайняті вироб-ництвом зернових, їх заготівлею, переробкою, обслугову-ванням сільськогосподарської і переробної ланок. Сільсько-господарська ланка представлена вирощуванням зерновик культур. Хлібоприймальні підприємства здійснюють заготів-лю і зберігання зерна. До складу переробної ланки вхо-дять борошномельно-круп'яні, комбікормові і хлібопекарні підприємства.

Основу комплексу становить зернове господарство. Зернові культури відіграють провідну роль у всіх областях України, особливо в областях Степової та Лісо-степової зон. Навіть у Закарпатській та Івано-Франківській областях, де частка зернових культур є найменшою в Ук-раїні, вони займають близько 40% посівних площ.

Головною зерновою культурою в Україні є озима пше-ниця. Найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для її вирощування склалися в областях Степової та Лісостепо-вої зон. де ця культура займає половину площ, відведених під зернові. В областях Поліської зони питома вага посівів озимої пшениці значно менша.

Важливою зерновою культурою є озиме жито. Цій культурі належить друге місце опісля пшениці) за розміра-ми посівних площ під озимину.

8

Валовий збір зерна

9

Основні райони вирощування озимого жита знаходяться на Поліссі та в західних областях Лісостепової зони.

Велике продовольче значення мають гречка, просо і рис, хоч у структурі посівних площ зернових культур во-ни займають лише близько 5%.

Гречка є однією з найцінніших круп'яних культур. На її розміщення впливає вимогливість цієї рослини до вологи. Тому основні площі посівів гречки зосереджені на Поліссі та в Лісостепу і зовсім зникають у південному Степу.

Просо в Україні є однією зі страхових культур завдяки пізнім строкам сівби. Воно відноситься до посухостійких круп'яних і дає відносно високі врожаї, особливо в роки, в які випадає мало опадів. Основні посіви його розміщені в Лісостеповій та в північних і центральних областях Сте-пової зон.

Новою для України зерновою культурою є рис. В Ук-раїні його вирощують лише на поливних землях, де він дає високі та стабільні врожаї. Проведення зрошувальної меліорації в південній частині України створило сприятливі умови для розширення його посівів.

Зернове господарство мас важливе значення і для роз-витку тваринництва. Фуражне зерно становить більш як